19 січня 2022 року. Чутки про повномасштабне вторгнення Росії призвело до негативних економічних наслідків в Україні. Вперше за тривалий термін ослабла українська гривня, інвестори намагаються позбутися українських євробондів, а нерезиденти – покинути державу.
Так, останніми днями офіційний курс гривні до долара знизився на 1,14 грн і становить 28,4 грн/$. Це найвищий показник упродовж року. Цьому є кілька причин. По-перше, нерезиденти України, побоюючись можливого вторгнення Росії, продають облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) та обмінюють гривню на долар та євро. По-друге, свої дивіденди виводять дочірні компанії іноземних корпорацій. А експортери тримають валютну виручку в очікуванні ще більшого дорожчання долара.
Свій внесок зробили і прості українці, які на фоні тривожних новин почали масово скупати іноземну валюту. Так, за даними НБУ, з початку року фізичні особо викупили $7 млн готівкою, і $19 млн – у безготівковій формі.
Для того, щоб утримувати ситуацію, НБУ здійснює валютні інтервенцію, продаючи долари із резервів, які на початку року становили $31 млрд. Так, з початку січня 2022 року Національний банк продав на ринку $581 млн.
Але головним фактором ослаблення гривні є іноземні інвестори в ОВДП. За даними інвестиційної компанії ICU, упродовж тижня 10-14 січня нерезиденти продали облігацій бакам на майже 3 млрд грн. На думку фахівців, вони б хотіли продати більше, але на ринку ОВДП немає достатньої кількості покупців.
Це призводить до зниження вартості українських цінних паперів. Так, ціна облігацій з найкоротшим терміном погашення – у вересні 2022 року втратила 3,3%, внаслідок чого ставка до погашення за ними підскочила з 19,5% до рекордних 26,5%.
Єврообонди з погашенням у 2023−2024 роках впали в ціні 2,3−3,3%, що призвело до стрибка їхньої прибутковості на 2,2-2,5 в.п. – до 16,3 % та 16% відповідно.
Через падіння єврооблігацій із погашенням у 2025−2026 роках на 4,3−4,6% ставки за ними зросли майже на 2,3−1,6 в.п. – приблизно до 14,5% та 13,2% відповідно.
Різкий стрибок підвищення дохідності відбувся 13 січня, як реакція на заяви російської влади щодо неможливості домовитися із Заходом щодо недопущення розширення НАТО та ймовірність ескалації україно-російських відносин.
Як стверджують аналітики, на даний момент дохідність за більшістю євробондів перевищила дохідність за облігаціями внутрішньої державної позики. Тому найближчим часом країна не зможе вийти на зовнішні ринку із розміщенням єврооблігацій. Враховуючи, що котирування єврооблігацій на вторинному ринку є індикативом, за яким Україна може розраховувати на зовнішні запозичення, доведеться шукати альтернативні джерела фінансування дефіциту бюджету.
Втім, за останній день ситуація почала трохи стабілізуватися. За інформацією Bloomberg, станом на вівторок дохідність до погашення за “найкоротшими” паперами (з погашенням у вересні цього року) знизилася з 26,5% до 23,5%.
Що стосується єврооблігацій з погашенням у 2023-2024 роках, вони показали зниження дохідності на 0,2 і 0,4 п.п. (до 16,1% і 15,6%), папери з погашенням у 2025-2026 роках – на 0,6-0,5 п.п. (до 13,9% і 12,6% відповідно).
Дохідність паперів із погашенням у 2027 році залишилася на рівні трохи нижче ніж 12%, тоді як “найдовші” єврооблігації – з погашенням у 2032 році – тепер мають дохідність до погашення 10,5% замість 11% річних напередодні.
Заяви російської влади та чутки про можливе повномасштабне вторгнення призвело і до падіння акцій великих українських компаній. Так, найбільше на Лондонській фондовій подешевшали акції гірничорудної компанії Ferrexpo, яка належить Костянтину Жеваго біржі (LSE): на 10,7% минулої п’ятниці, на 4% у понеділок, і ще на 4,8% у вівторок.
Втрат зазнала і компанія Kernel, що належить Андрію Веревському та Віталію Хомутиннику: їхні акції на Варшавській фондовій біржі (WSE) у понеділок знизилися на 1,9%, у вівторок – ще на 0,9%, а акції агрохолдингів “Астарта” та “Агротон” впали на 5,5% та 5,1% відповідно.
Вікторія Чирва