Приземлився, але не сів: суд відтермінував прийняття рішення у справі Порошенка

17 січня 2022 року. Колишній президент України, лідер опозиційної партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко повернувся до України варшавським літаком, де його зустрічали десятки тисяч прихильників. Інтрига полягала в тому, чи не заарештують екс-президента просто в аеропорту і який запобіжний захід обере Печерський суд. В результаті майже об 11 вечора суд переніс оголошення рішення у цій справі на 14.00 19 січня.

Отже, в чому звинувачують Порошенка? Ще 20 грудня 2021 року йому оголосили підозру у державній зраді. ДБР закидає йому постачання вугілля із тимчасово окупованих територій та сприяння терористичним організаціям «Л/ДНР». Справа розслідується за трьома статтями: фінансування тероризму, державна зрада та створення терористичної організації. У цьому провадженні вже повідомили про підозру нардепу Віктору Медведчуку та колишньому міністру енергетики Володимиру Демчишину.

«Вони підозрюються у купівлі за державні кошти в ОРДЛО вугілля. На думку слідства, своїми діями фігуранти провадження поставили енергетичну галузь України у залежність від РФ та терористичних організацій. Що, у свою чергу, підірвало економічну безпеку держави у 2014-2015 роках», – зазначали у ДБР.

6 січня Печерський суд у межах цього розслідування наклав арешт на майно Порошенка.

Напередодні повернення до Києва Петро Порошенко провів брифінг для польських журналістів, на якому заявив, що не ховатиметься від слідства та не боїться арешту, бо для цього немає підстав.

«Чи мене арештують – кажу вам, що ні. Не тому, що я такий самовпевнений, але я не бачу підстав для цього. Якщо Зеленський вдасться до такого заходу, він зашкодить сам собі», – заявив він.

Після прильоту Петра Порошенка до аеропорту Жуляни слідчий ДБР намагався вручити йому процесуальні документи та повістку до суду, проте той відмовився її брати, заявивши, що і так йде на засідання. При цьому під час проходження прикордонного контролю Петру Порошенку не повертали паспорт упродовж 20 хвилин. Це дало підстави його прихильникам говорити про спроби не пустити лідера опозиції до країни. У Прикордонній службі назвали це маніпуляцією та заявили, що діяли у відповідності до норм законодавства.

Після цього епіцентр подій був перенесений до Печерського суду, де засідання тривало до 22.45. Захист Порошенка не визнавав його процесуальний статус і просив суд не вважати його підозрюваним, адже щодо нього не виконали належним чином відповідної процесуальної дії.

Натомість сторона обвинувачення просила суд взяти Порошенка під варту на 2 місяці із можливістю виходу під заставу в безпрецедентну суму 1 мільярд гривень. Прокурор обґрунтував таку високу суму застави тяжкістю скоєного злочину та тим, що Порошенко задекларував понад $50 мільйонів і 420 млн гривень.

Судді кілька разів виходили до дорадчої кімнати, але прийняти рішення так і не змогли, перенісши засідання на 19 січня.

  • Думки експертів та журналістів щодо справи Порошенка розділилися. Його прихильники порівнюють його з російським опозиціонером Олексієм Навальним і стверджують, що він є жертвою режиму. Критики колишнього президента зауважують, що Порошенко навіть не є лідером української опозиції, адже опозиційних партій багато, і «Європейська солідарність» не є найбільшою з них.

Аналітики прогнозують кілька варіантів розвитку подій – як взяття під варту Петра Порошенка, так і домашній арешт або інші запобіжні заходи. Будь-які різкі дії проти екс-президента можуть спровокувати не лише вуличні хвилювання, але й парламентську кризу. Адже фракція «Європейська Солідарність» разом з ситуативними союзниками (наприклад, фракцією «Голос») можуть заблокувати парламентську трибуну, позбавивши владу серйозного інструменту прийняття рішень.

На справу Порошенка вже відреагували у світі. Так, сенатори Сполучених Штатів дали у Києві брифінг, де висловили сподівання, що суд у справі колишнього президента відбуватиметься відповідно до закону.

«Ми віримо, що на Україну чекає майбутнє з Європою та Заходом. В той же час, це країна з історією вибіркового правосуддя. Ми сподіваємося, що лідери країни розуміють, що для того щоб бути разом із Заходом має бути відданість верховенству права. Ми тут не для того щоб бути втягнутими в судові справи, але ми сподіваємося, що президента Порошенка чекає справедливий суд. Але мене особисто хвилює можливість вибірковості правосуддя. Мене хвилює питання звинувачення політичних опонентів. Залишимо запитання справедливого розгляду справи президента Порошенка судовій системі», – зазначив сенатор-демократ Кріс Мерфі.

Про те, що світ не спостерігатиме мовчки, якщо проти Петра Порошенка чинимуться незаконні дії, заявив і екс-президент Польщі Олександр Квасьнєвский.

«Якщо Порошенко щось зробив некоректне – це суди, цим питанням повинні займатися вони, без президента, без політичного чинника. Якщо він буде робити, що хоче, бо це реванш, чи тому що це сподобається його виборцям, це буде погано не тільки для Порошенка, це буде погано перш за все для Зеленського, бо постраждає його імідж молодої людини, яка дивиться в майбутнє, яка хоче творити сучасну демократичну країну. Другий момент – якщо буде такий політичний спектакль, то, звісно, світ не мовчатиме», – підсумував Олександр Квасьнєвский.

Вікторія Чирва

Facebook
Twitter
LinkedIn