30 грудня 2021 року. Кабінет міністрів ухвалив Національний план дій з енергоефективності на період до 2030 року. Також затверджено короткостроковий план дій із заходів з його реалізації – на 2021-2023 роки.

Національний план розроблено Державним агентством з енергоефективності спільно з Міненерго за участю Секретаріату Енергетичного Співтовариства.

Згідно з Національним планом, визначено такі національні цілі з енергоефективності: первинне та кінцеве споживання енергії в Україні у 2030 році не повинно перевищувати відповідно 91,5 млн т н. е та 50,5 млн тонн нафтового еквіваленту.

За енергоефективним сценарієм передбачається досягти скорочення споживання енергії у 2030 році відносно базового сценарію розвитку економіки та енергетичної системи (Business-as-usual):

– на 22,3% (первинне споживання енергії);

– на 17,1% (кінцеве споживання енергії).

Для досягнення зазначеної мети до Національного плану включено цілу низку секторальних та міжсекторальних заходів з підвищення енергоефективності. Вони охоплюють різні сектори: житловий та громадський сектор, транспорт, промисловість, енергетика.

Серед цих заходів – стимулювання енергоефективності промислових підприємств та житлових будинків, енергомаркування та екодизайн, повний комерційний облік комунальних послуг, скорочення втрат у мережах передачі та розподілу електричної енергії, розподілу природного газу тощо.

При цьому у плані передбачено підвищення рівня енергоефективності на всіх етапах: від генерації енергії до її транспортування та споживання.

Як пояснив Голова Державного агентства з енергоефективності Валерій Безус, Україна продовжує впроваджувати європейські підходи до стратегічного планування та реалізації державної політики в сфері енергоефективності. За його словами, 2021 рік пройшов в Україні під егідою підвищення енергетичної ефективності. Так, у жовтні було ухвалено закон «Про енергетичну ефективність». Цим документом імплементовано 27-у Директиву ЄС, метою якої є  стимулювання енергоефективності у всіх секторах економіки. Згідно із законом, у центральних та місцевих органах влади буде запроваджено системи енергетичного менеджменту, тобто, створено окремі структурні підрозділи, фахівці яких плануватимуть заходи з підвищення енергоефективності та залучатимуть фінансування на енергоефективні заходи з усіх можливих джерел.

За розрахунками фахівців, завдяки системі енергетичного менеджменту можна буде скоротити витрати енергії до 10%.

Крім того, закон зобов’язує центральні та місцеві органи державної влади купувати винятково енергоефективне обладнання та орендувати і купувати тільки енергоефективні приміщення. Це дозволить знизити витрати з державного бюджету на утримання будівель.

Також законом вводиться енергетичний менеджмент та аудит раз на 4 роки – з європейського досвіду відомо, що такі заходи є основою для підвищення енергоефективності на підприємствах. Крім того, документом передбачається зобов’язання для енергопостачальних компаній модернізувати своє обладнання та мережі.

Фахівці зазначають, що за наявності фінансування та якісних підзаконних актів, новий закон дасть поштовх до підвищення енергоефективності країни. Так, на думку експертки з енергоефективності Офісу підтримки реформ при Мінрегіоні Валентини Гуч-Денисенко, закон закладе фундамент для розвитку багатьох напрямків підвищення енергоефективності — від систем тепло-, газо- та електропостачання, до будівель та промислових підприємств, від енергоменеджменту до енергосервісу.

В уряді також планують продовжити заходи з підвищення енергоефективності і в наступному році.

«Енергоефективність, я сподіваюсь, стане глобальним лейтмотивом наступного року. Заявлено значний обсяг інвестицій, який планується залучити в тому числі з боку публічних фінансів. Зрозуміло, що таке фінансування буде стимулювати й ділову активність навколо цих проєктів, заходів. Сподіваємось, що це буде відбуватися у дуже продуктивний спосіб і надасть вітчизняному бізнесу можливості реалізувати свій потенціал у цьому сегменті», – вважає голова Держенергоефективності Валерій Безус.

Вікторія Чирва