29 грудня 2021 року. В уряді анонсували масштабну реформу публічної власності у 2022 році. В результаті реформування під управлінням міністерств має залишитися не більше 100 держкомпаній.

Плани Кабінету міністрів озвучила перша віце-прем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко.

«У 2022-му ми маємо провести масштабну реформу публічної власності. На рівні міністерств залишиться не більше 100 підприємств. Найбільші з них будуть підпорядковані Кабінету міністрів. Також завершиться так званий «тріаж» державних компаній. Він розділить підприємства на непрацюючі та працюючі. Працюючі, у свою чергу, – на ті, які мають залишитися у державній власності і потім будуть об’єднані з метою їхнього укрупнення, та ті, які можуть бути продані. А ті, що не працюють, підуть або на ліквідацію, або на приватизацію – в залежності від того, в якому вони стані», – пояснила Свириденко.

На сьогоднішній день, за даними Фонду державного майна, у країні понад 3600 державних підприємств, якими керують 96 органів виконавчої влади. У січні минулого року уряд визначив 15 найбільших державних компаній, обравши їх для проведення реформи корпоративного управління. Серед них – НАК “Нафтогаз України”, АТ “Укрзалізниця”, АТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України”, ПрАТ “Укргідроенерго”, НЕК “Укренерго”, АТ “Укрпошта”, ДК “Укроборонпром”, ДП “НАЕК “Енергоатом”, ДП “Адміністрація морських портів України”, ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”, ДП “Украерорух”, ТОВ “Оператор ГТС”, АТ “ДАК “Автомобільні дороги України”, ДП “Поліграфкомбінат “Україна”, АТ “Аграрний фонд”.

У липні 2021 року було ухвалено законопроєкт N 5593, мета якого – наближення законодавства України до міжнародних стандартів корпоративного управління юридичних осіб в частині спрощення та модернізації процесів фінансового планування, розширення повноважень наглядових рад, врегулювання проблемних питань управління.

На необхідності реформи корпоративного управління в Україні постійно наголошують міжнародні партнери. Ще шість років тому, на виконання угоди з Міжнародним валютним фондом, українська влада почала вводити в управління держкомпаній незалежні наглядові ради. А згідно з нещодавно оновленим Меморандумом з МВФ, в частині корпоративного управління в держпідприємствах, держбанках та в управлінні державним майном український уряд взяв на себе низку зобов’язань щодо забезпечення прозорих та конкурентних процедур відбору та повну функціональність членів наглядових рад таких держкомпаній: “Укренерго” – до кінця грудня 2021 року; “Нафтогазу” –  до кінця січня 2022 року; та “Енергоатому” – до кінця травня 2022.

У жовтні було оголошено про конкурсний відбір чотирьох незалежних членів наглядової ради “Нафтогазу”. А у грудні Міненерго затвердило склад нової Наглядової ради НЕК «Укренерго».

Примітно, що з 15 найбільших державних підприємств 10 подали прибуткові фінансові звіти за 9 місяців поточного року.

Так, найбільші прибутки отримали:

“Укргідроенерго” – на суму 9,14 млрд грн;

“Оператор газотранспортної системи України” – 5,8 млрд грн;

“Енергоатом” – 2,35 млрд грн;

“Адміністрація морських портів” – 1,44 млрд грн;

“Укроборонпром” – 797 млн грн.

Серед збиткових підприємств опинились:

“Укренерго” – із 2,74 млрд грн збитку;

“Укрзалізниця” – з 461 млн грн збитку;

“Держпродзернокорпорація” – 328 млн грн збитку,

“Автомобільні дороги України” – 118 млн грн збитків;

“Украерорух” – 77,5 млн грн збитків.

Транспортні компанії пояснили невтішні фінансові результати обмеженнями через COVID-19, зернова корпорація – зниженням доходів через проблеми з китайським контрагентом, а “Укренерго” – спеціальними обов’язками перед «зеленою енергетикою».

Вікторія Чирва