27 грудня 2021 року. Голова Бюро економічної безпеки Вадим Мельник дав інтерв’ю «Економічній правді», в якому розповів, чим займатиметься Бюро, чим воно відрізнятиметься від колишніх економічних департаментів силових органів, а також – чи відчує бізнес полегшення.

За словами Вадима Мельника, Бюро економічної безпеки, на відміну від попередників, зосередиться на аналітичній роботі та попередженні економічних ризиків. Правоохоронна функція за Бюро також залишиться, але саме аналітичні працівники визначатимуть пріоритети.

«Це мінімізує силовий тиск на бізнес. Тобто нова модель роботи – це ризикоорієнтований підхід. Аналітична складова передбачає доступ до баз даних, проведення аналізу та формування спеціальних аналітичних продуктів. Усе передбачене законом і в інший спосіб бюро працювати не повинне», – заявив Мельник.

Про кадрову політику

Кількість колишніх працівників Державної фіскальної служби, які наразі влаштувалися на роботу до Бюро економічної безпеки, не перевищує 18-19% від загальної кількості. Також серед співробітників Бюро є колишні працівники Служби безпеки України, Нацполіції, міністерств і відомств. Загалом на даний момент штат Бюро укомплектований на третину. За оцінкою Мельника, близько 30% колишніх працівників ДФС гідні того, щоб працювати у БЕБ.

«Законом про БЕБ жодних обмежень щодо кількості колишніх податкових міліціонерів у структурі не встановлено. Тож це винятково компетенція конкурсної комісії у визначенні переможців. Конкурсна комісія запропонувала – я призначив. 30% – це моя оцінка. Враховуючи мій досвід роботи та розуміючи людей, знаю, що є люди, яким пора на пенсію, а є люди, які хочуть працювати, тому що велика зарплата. Є люди, які не готові сприймати нову модель. Я для себе визначив, що, напевно, близько 30% колишніх працівників ДФС достойні працювати в БЕБ», – вважає Мельник.

Про перші результати роботи

У розробці Бюро економічної безпеки близько 100 встановлених фактів так званих скам-проєктів (тобто, шахрайських схем, за якими припинилося здійснення обов’язкових платежів). Йдеться про компанії, які під відомим брендом випускають та торгують сміттєвими акціями.

«Наприклад, якась компанія назвалася “Теслою”. У нас є такий скам-проєкт десь в одеському регіоні, зараз ми це опрацьовуємо. На базі цього кейсу ми вивчаємо практику для розуміння інфраструктури всього явища. Сміттєва акція дає можливість розігнати вартість якоїсь акції шляхом її проганяння через п’ять ланцюгів. Купуються акції за 100 тисяч, продаються за мільйон. 900 тисяч легалізовуються. Так відбувається легалізація незаконних доходів. Проте наше завдання – не нашкодити білому бізнесу, тому важливо визначити для себе критерії “сміттєвості” цієї акції. Щоб не помилитися, ми будемо співпрацювати з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку», – розповів Вадим Мельник.

Про податкові схеми

За даними “CASE-Україна”, найбільше збитків – близько 160 млрд грн – державі у 2020 році завдали схеми з ухилення від сплати податків та зборів при виплаті зарплат. За словами Вадима Мельника, боротьба з такими схемами – це пряма компетенція Бюро.

«Наше завдання: забезпечити рівні умови. Якщо хтось не сплачує податки із зарплатні, він перебуває в більш вигідних умовах. Я поставив завдання, аби аналітики напрацьовували кейси з виплати зарплати в конвертах. Ми цим будемо займатися, бо втрати йдуть великі. Такі кейси потрібно розслідувати так, щоб білий бізнес не зупиняв роботу, бо це втрата робочих місць, доходів годувальників», – заявив Мельник.

Вікторія Чирва