1 грудня 2021 року. Ухвалено Закон № 5600, який влада називає «ресурсним», а опозиція – «драконівським». До останнього головною інтригою залишалося те, наскільки документ вдарить по олігарху Ринату Ахметову.

На прийнятті законопроєкту №5600 наполягав Міжнародний валютний фонд, причому під час виділення останнього траншу ця вимога знову чітко артикулювалася. «Ресурсний» законопроєкт повинен був збалансувати держбюджет на 2022 рік, щоб його дефіцит не перевищував 3,5% ВВП, а також – мінімізувати податкові зловживання.

Текст законопроєкту №5600 неодноразово змінювався – за час розгляду до нього було внесено близько 11 тисяч поправок. Одним з головних питань, яке дискутувалося, була система оподаткування видобутку руди рентною платою. Нині діє податкова ставка 11-12%, яка нараховується з індексу IODEX 58% FE CFR China. Зазначеним документом передбачається стягнення ренти з ринкової вартості руди з вищим вмістом заліза, а саме індексу IODEX 62% FE CFR China, який розраховує інформаційне агентство Platts. Чим вища вартість, тим більша ставка ренти.

Цікаво, що саме цей пункт був одним з найбільш дискусійних. Частина депутатів пропонувала виключити вартість фрахту (близько 10% від ринкової ціни). Якби ця поправка пройшла, це було б в інтересах найбагатшого олігарха України, власника металургійної групи «Метінвест» Рината Ахметова. Його бізнес напряму залежить від видобутку руди, тому законопроєкт № 5600 називали то «антиахметівським» (коли там з’являлася норма про підвищення ренти на видобуток руди), то проахметівським (коли вона знову зникала). В остаточному варіанті закону норма про оподаткування ренти залишилася.

Крім того, у законі 5600 передбачено кілька змін. Так, запроваджується 18% податку на доходи фізичних осіб з продажу третього та наступних об’єктів нерухомості протягом одного року. У попередній редакції документу була норма щодо впровадження ПДВ на операції з продажу нерухомості на вторинному ринку, однак вона викликала значне обурення у суспільстві, і від неї відмовилися.

Зміни торкнуться і сільського господарства. У документі прописано «мінімальне податкове зобов’язання» — сума податків, яку кожен власник сільськогосподарської землі має сплачувати до бюджету (близько 5% від вартості землі на рік, приблизно 1500 грн з га). Парадокс полягає в тому, що податок сплачується у будь-якому разі, навіть якщо власник землі на ній не заробляє. А якщо сума всіх податків, які сплачує фермер, буде недостатньою для покриття мінімального податкового зобов’язання, фермер буде змушений доплатити різницю.

Сплачувати податки з врожаю, вирощеному на земельній ділянці, доведеться і фізичним особам. Якщо отриманий від продажу продуктів дохід перевищить 12 мінімальних зарплат (цьогоріч це 72 тис грн, наступного року – 78 тис грн), то фермеру доведеться сплатити податок на доходи 18%.

Частина змін торкнеться акцизів та екологічних податків. Ставка на алкоголь  підвищується на 5%, екологічний податок на викиди вуглекислого газу – до 30 грн/тонну. Попри підвищення втричі, це залишається найнижчою ставкою податку на викиди вуглецю в Європі.

А от екологічний податок на відходи гірничої промисловості збільшили лише на 10% – 0,54 грн/тонну. Хоча спочатку планувалося збільшити на 200%. І ця норма все-таки грає на користь Ринату Ахметову, адже з 10 українських підприємств – найбільших забруднювачів повітря, 6 належать саме йому.

Попередньо депутати хотіли обкласти податками і зелену електроенергетику. Мовляв, це теж вдарить по бізнесу Ахметова, який володіє електростанціями, що працюють на альтернативних видах енергії. Проте на сполох почали бити міжнародні партнери України, адже серед власників зелених електростанцій чимало й іноземців. І норму скасували.

Попри невдоволення бізнесу, у проєкті залишилися пункти, що передбачають значні повноваження для податкової служби. Так, згідно із документом, податківці можуть надсилати запити на надання інформації про платника податків не лише тоді, коли є чіткі свідчення порушення законодавства, але й на підставі даних, які потенційно «можуть свідчити» про такі порушення.

Ну і головне питання: скільки ж коштів вдасться залучити до бюджету завдяки впровадженню «ресурсного» законопроєкту? З самого початку уряд декларував, що йдеться про залучення додаткових 60 млрд грн до держбюджету. В середині вересня 2021 року міністр фінансів Сергій Марченко у своєму прогнозі зменшив цю суму наполовину – до 30 млрд грн, а голова податкового комітету Данило Гетманцев після прийняття закону говорить про 18 млрд.

«Врешті-решт перемогла Україна. Мене обурює позиція колег, які з одного боку вимагають підвищення зарплат медикам та вчителям, а також пенсій. Вимагають прозорих правил ведення бізнесу і одного для всіх закону. А з іншого боку, відверто лобіюють корупційні поправки великого бізнесу, які були ними ж внесені до податкового кодексу в минуле скликання парламенту. Завдяки реалізації цього антиолігархічного законопроєкту у Держбюджет 2022 року має додатково надійти 18 млрд грн. Норми цього закону вступають в силу не одразу. Там різні терміни набуття чинності», – підсумував Данило Гетманцев.

Вікторія Чирва