29 листопада 2021 року. Все частіше лунають чутки про звільнення голови Нацбанку Кирила Шевченка. Від миттєвої відставки його рятує лише те, що Офіс президента не має інших кандидатів, за яких вистачить голосів у парламенті.

Про те, що Кирило Шевченко може бути звільнений, заговорили ще влітку. Серед основних причин називався провал перемовин з МВФ, його надмірна незалежність від Офісу та небажання виконувати вказівки Банкової, а також – особисте бажання глави ОПУ Андрія Єрмака позбутися Шевченка через розбіжності у поглядах на контроль за державними банками.

Саме це – особистий конфлікт між главами ОПУ та НБУ – називають головною причиною, через яку Шевченко може піти. Погана новина для голови Нацбанку полягає в тому, що президент Зеленський в разі загострення цього конфлікту стане на бік голови свого Офісу. Хороша – що Офіс на даний момент не має ані аргументів для Верховної Ради щодо його звільнення, ані кандидатів на його заміну.

Перший дзвінок про те, що у Нацбанку не все гаразд, стався на початку липня: 10 топ-менеджерів НБУ заявили, що написали заяви про відставку. Їхню позицію публічно пояснив екс-керівник департаменту ліцензування НБУ Олександр Бевз, який прямо звинуватив Шевченка в узурпації повноважень та надмірну централізацію влади. Свої побоювання Бевз озвучив особисто Зеленському, і, схоже, був почутий президентом.

Ще однією причиною, через яку на Банковій незадоволені Шевченком – млявий процес перемовин з Міжнародним валютним фондом щодо отримання чергового траншу в $5 млрд. В оточенні президента вважають, що Шевченко роздратував міжнародних донорів надмірною завзятістю, з якою почав вичищати членів старої команди, в тому числі – професіоналів з багаторічним досвідом. Насамперед – і це було прогнозовано – звідти звільнили усіх людей, лояльних до попередників Шевченка – Валерії Гонтаревої та Якова Смолія. Тим, кого звільнити не змогли, створили несприятливі умови – наприклад, заступнику голови Катерині Рожковій максимально урізали повноваження.

В Офісі президента переконані: Шевченко своїми діями «розвалює» НБУ репутаційно, і це погано впливає на імідж самого президента та його оточення, в тому числі, в очах міжнародних донорів. Тобто, замість того, аби доводити західним партнерам, що одна з їхніх головних вимог – незалежність та непідконтрольність НБУ – виконується, Шевченко вв’язався у війну із залишками старої команди. Ходили чутки, що він навіть найняв технологів, які розміщували проти незгодних з його політикою співробітників НБУ замовні негативні публікації.

При цьому в ОПУ хотіли би бачити більш слухняного очільника Нацбанку, який би виконував їхні вказівки. Натомість Кирило Шевченко вставляє палки у колеса Андрію Єрмаку – зокрема, у встановленні контролю над державними банками. Зокрема, Єрмаку давно хочеться змінити голову правління державного Ощадбанку Сергія Наумова. Можливо, повернути колишнього СЕО – Андрія Пишного. В Офісі навіть виношують плани призначити Пишного до наглядової ради Ощадбанку і таким чином контролювати банк, але проти цього виступає Нацбанк.

Ще одна тема, щодо якої у Єрмака та Шевченка виник конфлікт інтересів – державний банк «Укргазбанк». Офіс президента свідомо затягує угоду про входження міжнародної фінансової корпорації (IFC), яка є підрозділом Світового банку, в капітал державного Укргазбанку. «Укргазбанк» – це колишній банк Кирила Шевченка, в якому він пропрацював 11 років. Саме за його керівництва почалися перемовини з експертами IFC, з яким в результаті й був укладений договір про конвертований у капітал кредит на 30 млн євро. На думку Шевченка, ця угода могла б стати історією успіху для держбанків, і йому репутаційно важливо довести до кінця проєкт з IFC.

Владу це не влаштовує – окрім Ощадбанку та Укрексімбанку, вона хоче контролювати й Укргазбанк. Це потрібно для того, щоб мати ресурси на великі інфраструктурні проєкти президента Зеленського – наприклад, «Велике Будіництво» або «Велика реставрація». І Шевченко, який наполягає на приватизації Укргазбанку, перешкоджає цим планам.

Прогнозували, що відставка голови НБУ співпаде з кадровою ротацією у Кабміні кілька тижнів тому. Але «вибити» крісло з-під голови Нацбанку набагато складніше, ніж міністра. Згідно із Законом «Про Нацбанк» від 1999 року, звільнення з посади може статися з трьох причин – у зв’язку із закінченням терміну повноважень, за власним бажанням та в разі систематичного виконання своїх обов’язків або за станом здоров’я.

Щоб звільнити Шевченка, Офісу президента потрібно не лише обґрунтувати своє рішення, але й надати Верховній Раді кандидатуру на його заміну. А такого кандидата немає – за нашими даними, пошуками кандидата займається особисто Андрій Єрмак, але наразі «лавка запасних» в ОПУ порожня.

Крім того, таку швидку відставку голови НБУ, який не пропрацював і півтора року, може не сприйняти МВФ. Україні ледве вдалося налагодити стосунки із Фондом, і, хоча в МВФ не у захваті від Кирила Шевченка, до нього вже звикли. І нові потрясіння можуть знову заморозити отримання наступних траншей. Отже, відставка Кирила Шевченка, хоча й дуже бажана для Офісу президента, виглядає не дуже реалістичною. Принаймні, наразі.

Вікторія Чирва