17 листопада 2021 року. Верховна Рада прийняла два важливих законопроєкти, які регулюють правничу сферу та сприяють підвищенню прозорості стосунків між владою, бізнесом та громадянами.

Перший законопроєкт – № 3504 – «Про медіацію». Цим документом визначаються правові засади та порядок проведення медіації в Україні. Йдеться про позасудове врегулювання конфліктів – у цивільній, сімейній, трудовій, господарській, адміністративній сфері, а також у кримінальних провадженнях при укладенні угод про примирення між сторонами.

Згідно із законом медіатором може виступати будь-яка фізична особа, котра має вищу освіту та пройшла базову підготовку у сфері медіації в Україні або за її межами.

Цю новацію напевно оцінить бізнесу, який як ніколи цінує час та незалежність від органів влади, в тому числі, судової. Останніми роками операційна діяльність підприємств могла бути зупинена через те, що суди не встигали приймати рішення. Через перевантаженість судів перше засідання могло відбутися через пів року після подання заяви. Крім того, карантинні обмеження містили значну кількість конфліктів, які виливаються в низку нових судових позовів.

За словами заступника міністра юстиції Олександра Банчука, законодавче нововведення дасть можливість розвантажити суди та значно скоротити терміни розгляду справ.

«Медіація допомагає сторонам конфлікту за допомогою медіатора  налагодити комунікацію та обрати той варіант рішення, який задовольнить інтереси і потреби обох учасників спору. Такий варіант вирішення конфлікту дає можливість знизити рівень напруження, усвідомити наслідки рішення, а також надає сторонам відчуття справедливості від процесу медіації», – вважає заступник міністра.

Другий законопроєкт – № 3475 – «Про адміністративну процедуру». За словами розробників документу, йдеться про впровадження єдиних, прозорих та зрозумілих правил взаємодії між державою, громадянами та бізнесом.

Основні новації закону:

  • Адміністративні органи зобов’язуються обґрунтовувати свої рішення;
  • Учасники адміністративних правовідносин наділяються істотними процедурними правами. Наприклад, правом бути вислуханою до прийняття будь-якого індивідуального рішення, що може на неї негативно вплинути, та надати необхідні докази, отримати доступ до матеріалів справи, які її стосуються тощо;
  • Встановлюються вимоги до форми та змісту адміністративних актів та правил набрання ними чинності;
  • Визначаються процедури оскарження адміністративних актів у позасудовому порядку.

У міністерстві юстиції називають ухвалення цього законопроєкту «тихою революцією», на яку Україна чекала понад 20 років. Адже за радянською традицією держава одноосібно приймала рішення щодо громадян, не ставлячи їх до відома. Ухвалення закону має забезпечити рівність усіх учасників адміністративного провадження, впровадити єдині стандарти у роботі чиновників, наближені до європейських, прискорити надання більшої кількості якісних і зручних послуг для громадян та підвищити довіру населення до держави.

Як заявила голова підкомітету з питань адміністративних послуг та адміністративних процедур Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Лариса Білозір, закладені в цьому документі норми значно зменшують корупційні ризики при наданні адмінпослуг.

«Однією з найважливіших гарантій інтересів і прав людини й бізнесу, який дає цей законопроєкт, є чітка регламентація процедурних аспектів відносин особи, бізнесу і влади. За таких умов посадова особа не зможе діяти свавільно, а керуватиметься чітко встановленими правилами, відповідно, це автоматично знизить корупцію. Зрозуміло, що коли є чіткі процедурні правила, немає шляхів для відмови та інших речей, які порушують права та інтереси людей», – наголосила депутатка.

Крім того, розробники закону заявляють, що він містить найкращі практики діджиталізації. Зокрема, у документі передбачена можливість автоматичного обміну інформацією, ухвалення рішень.

«Ми намагалися закласти в тіло закону, щоб з моменту набуття чинності цим законом ми у цьому напрямку могли спростити життя як представників держави, так і громадян, бізнесу, які звертаються до держави», – підсумував  заступник міністра юстиції Олександр Банчук.

Вікторія Чирва