8 жовтня 2021. Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина дала інтерв’ю для порталу “Європейська правда”. Вона, зокрема, поділилася своїми очікуваннями щодо майбутнього саміту Україна-ЄС.

Головними цілями саміту, між іншим, є початок діалогу або узгодження низки важливих питань в різних секторах економіки, зокрема:

  • Підписання Угоди про спільний авіаційний простір. Від експертів звучить рекомендація розпочинати переговори про оновлення даної Угоди, відразу після її підписання. Справа в тому, що договір узгоджений і очікує на підписання вже 7 років, і вже не повністю відповідає очікуванням українського бізнесу.
  • Приєднання до Конвенції ЄС про спільний транзит. Початок даного процесу очікується на 2022 р. . Для цього всі урядові структури пройшли технічні та юридичні аудити. І сьогодні ми маємо високий ступінь готовності приєднання до митної системи ЄС.
  • Початок перемовин про укладення Угоди АСАА (так званий промисловий безвіз). За сприятливих умов угода набере чинності вже в 2023 р. . Першими серед українських товарів охоплених даним порозумінням повинні стати низьковольтне обладнання, електромагнітна сумісність та машини й обладнання, що працюють під тиском. До наступної черги товарів належить косметична та фармацевтична продукції, а також медичне обладнання.
  • Початок перемовин про скасування чи збільшення тарифних квот або пришвидшення обнулення митних ставок. В першу чергу це стосуватиметься соків, томатів та м’ясної продукції. Більш складні питання, зокрема, виведення з-під дії тарифних квот органічної продукції, буде розглянуто в наступних пакетах пропозицій. Віцепрем’єрка підкреслила, що перегляд умови про асоціацію в питаннях торгівлі буде тривалим процесом, тому можна очікувати появу другого, третього і наступного пакетів пропозицій торгівельної лібералізації.
  • Обговорення питання обмеження Польщею видачі ліцензій на вантажні автоперевезення. За словами Віцепрем’єрки це питання стає критичним для України. Вже ініційовано офіційні консультації щодо цього з Європейською комісією. Одночасно очікується, що найближчим часом парламент ухвалить законопроєкт про мультимодальні перевезення, який, зокрема, дозволить не призупиняти безпосередній експорт і не користуватися послугами іноземних перевізників. Варто зазначити, що на цьому тижні поінформовано, шо Болгарія на 2022 рік збільшила для України квоту дозволів майже на 25 відсотків, з 20 300 до 25500.
  • Започаткування діалогу з питань енергетичної безпеки в Європі, зокрема в питанні Північному потоку 2.
  • До кінця року очікується також прийняття закону, який частково скасує мораторій на експорт необробленої деревини.

Віцепрем’єрка підсумувала, що такого досвіду масштабного перегляду досі не мала жодна країна, у якої з ЄС діє зона вільної торгівлі. Натомість ціллю України є досягнення спільного економічного простору, в основі ідеології якого лежатиме повний доступ до всіх чотирьох свобод ЄС (вільне переміщення товарів, послуг, робочої сили і капіталу).

Валентин Гончаренко