4 жовтня 2021. Національний банк України оштрафував на 102 тисяч грн першу колекторську компанію, яка порушила закон, намагаючись стягнути борг.
Йдеться про ТОВ «КРЕДИТПРОМІНВЕСТ», в якому Нацбанк як регулятор небанківських фінансових установ виявив порушення етичної поведінки. Це перший штраф, накладений після ухвалення Закону про колекторів.
Сьогодні в Україні нараховується понад 200 колекторських компаній, що займаються стягненням простроченої заборгованості споживачів. Розквіт діяльності таких фірм прийшовся на 2008 рік, коли внаслідок фінансової кризи почалася масова несплата банківських кредитів.
Для вирішення питання банки намагалися діяти за принципом soft–collection – за допомогою дзвінків, смс-нагадувань, вмовлянь тощо. Проте це малоефективний шлях, навіть якщо подати на боржника до суду, адже відомо, що суди перевантажені справами, і розгляд може тривати роками. Часто бувало, що операційні витрати на стягнення боргу через суд перевищували суму самої заборгованості.
Тому банкам набагато простіше було продавати такі проблемні кредити з дисконтом колекторським компаніям. Які були прямо зацікавлені у «вибиванні» боргу, тому діяли за принципом hard-collection.
На жаль, дуже швидко з’ясувалося, що їхні методи виходять за межі етики та закону. Колектори дзвонили боржникам з погрозами, тероризували їхніх близьких, колег, роботодавців. Метою таких методів був психологічний тиск, але часом доходило і до фізичного насильства. Потерпілі подавали заяви до поліції, і час від часу правоохоронці звітували про закриття чергового колекторського центру. У процесі розслідування виявлялося, що деякі співробітники колекторських фірм телефонували недобросовісним позичальникам з в’язниць, де відбували покарання за різні злочини.
У березні 2021 року був прийнятий закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості», який мав на меті посилити захист боржників від шантажу з боку таких компаній. Цей закон зробив процес повернення кредитів більш цивілізованим.
Зокрема, згідно з документом, колекторські компанії, які хочуть працювати на ринку, повинні бути зареєстровані у реєстрі Національного банку. Сьогодні у цьому списку 23 назви. У свою чергу, фінансова установа, яка перепродає кредит колекторській компанії, повинна проінформувати про це позичальника.
Колектори зобов’язані дотримуватися етичних норм поведінки при спілкуванні з боржниками. Зокрема, представлятися, оголосити назву компанії, розмір боргу з відсотками тощо. На вимогу споживача – зобов’язані надавати підтверджуючі документи протягом 7 днів. Абсолютно недопустимими у спілкуванні з клієнтами є погрози, шантаж, введення в оману з приводу суми кредиту, відсотків або пені. Також за новим законом колекторам забороняється дзвонити родичам, сусідам чи колегам позичальника. В разі порушення закону застосовуються санкції, в залежності від ступеню порушення – штраф (51 000 – 102 000 грн), виключення з реєстру, кримінальна відповідальність, позбавлення ліцензії на роботу у колекторському бізнесу.
Експерти стверджують, що для того, аби закон працював ефективніше, і з ринку зникли нелегальні колектори, потрібна жорстка позиція регулятора – Національного банку. Крім того, багато чого залежить від активної позиції споживачів. Фахівці радять скаржитися на порушників закону – записувати розмови з ними на диктофон, робити скріншоти переписок з погрозами, і добиватися притягнення таких фірм до відповідальності.
Вікторія Чирва