27.05.2021. Що сьогодні відбувається з хімічною промисловістю в Україні? Чи є тут поле для польсько-української співпраці? Який інвестиційний потенціал галузі?

Ці та ряд інших питань обговорювалися в ході конференції “Chemistry Ukrainе on-line” з циклу “Економіка, децентралізація та місцевий розвиток”, організованої Польсько-українською господарчою палатою.

Незважаючи на регрес після розпаду Радянського Союзу, коли частка України становила 25% від усієї галузі, український хімічний сектор і надалі має величезний потенціал. Тут зосереджені великі поклади корисних копалин, а можливості виробництва, харчової і гірничодобувної, коксохімічної і фармацевтичної промисловості досі не вичерпано.

Як зазначив експрем’єр України Анатолій Кінах, нині президент Українського союзу промисловців і підприємців, українська хімічна промисловість не лише забезпечує внутрішній попит, а й має значний експортний потенціал. Водночас вона вимагає великих інвестицій, модернізації та розвитку нових напрямків, зокрема програм адаптації до стандартів і технічних регламентів ЄС. “Це велике поле для співпраці в контексті інвестування й об’єднання зусиль для забезпечення внутрішніх ринків України і Польщі, а також спільної роботи на експорт”, – підсумував Кінах.

Президент Польсько-української господарчої палати Яцек Пєхота зазначив, що коли мова йде про технологічний рівень хімічної промисловості, то і в Польщі,  і в Україні ми маємо зробити ще дуже багато, аби наздогнати Західну Європу. Це показує, наскільки великим є інвестиційний потенціал цієї галузі, особливо в контексті останніх змін у законодавстві, спрямованих на залучення в країну іноземних інвестицій.

Інвестиційні можливості в українському хімічному секторі детально обговорив Віталій Чернюк, керівник Управління залучення та супроводження UkraineInvest. На початку року набув чинності Закон про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями, зокрема й у хімічній промисловості. Безпосередню підтримку цих проєктів від моменту виникнення ідеї та на етапі її реалізації забезпечуватиме UkraineInvest. Віталій Чернюк пояснив, які умови повинні виконати інвестори, щоб отримати державне фінансування: “Інвестор бере на себе зобов’язання впродовж п’ятирічного періоду інвестувати понад 20 млн євро і створити як мінімум 80 нових робочих місць. Все це буде закріплено відповідною угодою між урядом та інвестором”.

UkraineInvest як установа, уповноважена на підтримку реалізації таких інвестицій, вже має конкретні пропозиції проєктів з різних регіонів, які шукають іноземних інвесторів. Це проєкти, розроблені як бізнесменами, так і органами місцевого самоврядування, які можуть бути реалізовані в рамках вищевказаного закону.

Президент Союзу хіміків України Олексій Голубов представив історію і нинішній стан української хімічної галузі. На жаль, в останні роки товарообіг тут значно знизився: ще в 2012 році хімічна промисловість генерувала понад 5% ВВП, а в 2020 –  трохи більше ніж 3%. На думку Голубова, це пов’язано насамперед з анексією Криму і військовими діями на Донбасі: “Ми втратили не тільки виробничі потужності, а й людей, фахівців хімічної галузі”. Крім того, зростання цін на найважливішу сировину хімічної промисловості, тобто газ, призвело до гальмування і зупинки виробництва азотних добрив. Проте вже в 2020 році виробництво мінеральних добрив знову набрало обертів. Те ж саме стосується й виробництва пластмас.

Важливим фактором, що впливає на всю галузь, є накладення ембарго на мінеральні добрива з Росії. Виграли від цього сусідні країни, в тому числі й Польща. Це посприяло посиленню польсько-українського співробітництва.

Союз хіміків України розробив стратегію розвитку хімічної промисловості України, яка передбачає комплексний розвиток всієї галузі, а не тільки так званої великотоннажної хімії, як це було досі. “Ми не втрачаємо надії, що нам вдасться переконати наш уряд в тому, що розвиток хімічної галузі до рівня, принаймні, 13% ВВП дасть поштовх не тільки для хімічної галузі, а й стане рушійною силою для всієї економіки”, – резюмував Олексій Голубов.

ТГ