Геннадій Чижиков, президент Торгово-промислової палати України про співпрацю з Польщею

Коли ви чуєте “Польща”, які асоціації виникають у вашій голові? Третій торговий партнер України, після Китаю та Німеччини? Батьківщина двох Робертів: легкоатлета, що спеціалізується на спортивній ходьбі – Коженьковського і футболіста Левандовського?

Польща занадто близька і занадто важлива для нас країна – і історично, і економічно, і культурно, і територіально, щоб можна було обмежитись тільки цими двома асоціаціями. Ми безумовно схиляємося перед спортивним генієм легкоатлета Роберта Корженьовського і форварда Роберта Левандовського, проте якщо вже говорити про асоціативний ряд, то Польща для нас  – це і Шопен, і Міцкевич, і «польський Висоцький» Яцек Качмарський, і неймовірно дотепний карикатурист Анджей Млечко, і незламний Лех Валенса, і багато інших. А якщо говорити саме про економіку, то Польща для нас – це приклад успішної трансформації пострадянської економіки в одну з найуспішніших економік Східної Європи, вдалої інтеграції до єдиного ринку ЄС.

Для нас як ТПП України Польща – це також і наші багаторічні партнерські стосунки та спільні проекти з польськими та польсько-українськими бізнес-асоціаціями – Польською господарчою палатою, Польсько-українською Господарчою палатою (ПУГП), Міжнародним товариством польських підприємців в Україні (МТППУ),  Закордонним торговельним бюро в Києві Польського агентства інвестицій i торгівлі (PAIH) та іншими польськими організаціями.

Товарообіг між нашими країнами не зменшився під час епідемії, 2020 рік виявився не гіршим за 2019. Чому?

Протягом 2020р. українсько-польське партнерство зміцнилось у різних сферах, у тому числі і в економічній, певну роль зіграло зокрема і суттєве зниження товарообігу обох країн з Росією – Польща солідарна з Україною у протистоянні Російській агресії як в політичній, так і в економічній площині.

Товарообіг між країнами торік сягнув 8 млрд доларів. Польща увійшла в трійку найбільших торгових партнерів України і стала другим найбільшим у світі ринком для експорту українських товарів після Китаю.

Важливою подією, яка дала значний поштовх розбудові українсько-польської економічної кооперації стала зустріч Президента України Володимира Зеленського і Президента Польщі Анжея Дуди  у Києві 12 жовтня та бізнес-форум за участю обох Президентів в Одесі 13 жовтня 2021р., на якому були визначені пріоритетні напрямки  співпраці України і Польщі у транспортній, транзитній та енергетичній сферах. ТПП України також брала активну участь в організації бізнес-форуму під головуванням Президентів. Я вітаю значний інтерес наших лідерів і бізнесу до спільної роботи.

Збереження позитивної динаміки українсько-польських торговельно-економічних відносин можна також пояснити сталою налагодженою співпрацею і близьким сусідством, що значно скорочує, спрощує і здешевлює шляхи логістики.

Україна найбільше експортує в Польщу аграрної продукції (28,3%), продукції металургії (18%), мінеральної продукції (17,4%), продукції деревообробної (9,9%) і електромеханічної промисловості (7,7%). Досягнення обсягу двосторонньої торгівлі з Польщею в 10 млрд дол. через 2-3 роки виглядає цілком реалістичним.

Поглибленню співпраці сприятиме й участь Польщі у програмі Великої приватизації. В тому числі і завдяки угоді, яку підписали польська компанія Polskie Górnictwo Naftowe i Gazownictwo S.A. (PGNiG) та Фонд державного майна України щодо нерозголошення потенційним покупцем конфіденційної інформації про об’єкти приватизації.

Відбулося засідання українсько-польської міжурядової комісії з питань економічного співробітництва. Що заважає розвитку взаємного економічного співробітництва?

2020 року українці найчастіше їздили до Польщі. 4 млн наших громадян відвідали Польшу в умовах суворих обмежень. А поляки стали четвертими серед іноземців в Україні.  Тому найважливіше наразі для нас питання – розвиток прикордонної інфраструктури та збільшення пунктів пропуску між Україною та Польщею. Але це і найгостріше питання.

Нині на державному кордоні з Польщею є лише 8 автомобільних пунктів пропуску, з них лише в 4-х запроваджено спільний прикордонний і митний контроль. Проте чрез карантинні обмеження, в повну силу жоден з них наразі не функціонує.

Хоча перед вступом Польщі до Євросоюзу в 2004 році на польсько-німецькому кордоні, що є співставним за протяжністю з українсько-польським, функціонувало 48 пунктів. Тобто в шість разів більше. Цифри показові.

Україна зацікавлена у збільшенні кількості автомобільних,  залізничних та пішохідних пунктів. Зокрема, йдеться про створення пунктів пропуску «Лубня-Волосате» та «Адамчуки-Збереже».

Також важливо завершити роботу над укладенням угоди про спільний прикордонний контроль, яка триває понад 2 роки. Угода сприятиме розв’язанню проблеми черг на нашому кордоні і полегшенню процедури перетину для наших громадян. 

Важливим залишається питання збільшення квот на вантажні перевезення територією Польщі. Українська сторона потребує отримання 200 тисяч автодозволів для забезпечення безперебійного транзиту вантажів. А на 2021 рік було запропоновано лише 150 тисяч дозволів. Натомість Польща щороку зменшує кількість таких дозволів і це є одним із суттєвих факторів, що стримує торгівлю України з іншими країнами Євросоюзу. Польща є другим торговельним партнером України серед держав Європи, наш товарообіг зростає і збільшення кількості автодозволів було б логічним кроком.

У прикордонній Волинській ТПП для врегулювання проблеми пропонують  провести додаткові переговори з урядом Польщі про необхідність збільшення кількості дозволів на наступні роки. Аналіз використання дозволів на сьогодні показує, що вже в липні-серпні 2021 знову виникне проблема з кількістю дозволів (станом на 01.03.2021 по окремих квотах Польщі вони вичерпані на 28%, по інших країнах є використання 30% і більше). Необхідна кількість таких дозволів для закриття потреб українських суб’єктів ЗЕД та перевізників в напрямку Польщі становить не менше 230 тис/рік.

Львівська ТПП на основі звернеь підприємців підтверджує потребу в збільшенні дозволів для автоперевізників і річних квот, через брак яких машини систематично застрягають на кордоні.

Ще одне проблемне питання – розмитнення: підприємців турбує необхіднсть проходження експертизи під час процедури через польських контрагентів.

Також у прикордонних регіонах очікують на вирішення питання польського кредиту для розбудови прикордонної дорожної інфраструктури та облаштування пунктів пропуску українсько-польського кордону.

Очікуємо активізації співпраці у рамках проєкту з розбудови транспортного коридору Via Carpatia. Шлях з грецького міста Салоніки до литовського порту Клайпеда включає ланку протяжністю 730 км, яка проходить Польщею уздовж кордону з Україною. Наша держава здійснює будівництво власних автошляхів, які зможуть доєднатися до коридору Via Carpatia.

      Польські підприємці, які зазнали логістичних проблем, спричинених пандемією, шукають більш тісних ринків та інвестиційних можливостей. Як ви заохотите їх обрати Україну?

 Саме зараз в Україні активно працюють над створенням  максимально сприятливих умов для інвесторів. Розпочав роботу Офіс «інвестиційних нянь» – UkraineInvest, який тісно співпрацює з ТПП України. Ми пропонуємо розглянути можливість розміщення підприємств на території України, це дасть значну економію на логістиці. Релокація виробництва, зокрема й промислового, в Україні буде відбуватись в умовах покращення інвестиційного клімату, дерегуляції та спрощення умов ведення бізнесу.

Також інвесторів має зацікавити програма «Великої приватизації», яку реалізує Фонд держмайна України.

Вже ухвалено президентський Закон щодо стимулів для значних інвестицій: інвестиції у понад 20 мільйонів євро, які буде реалізовано протягом 5 років в Україні і які створять не менше 80 робочих місць, можуть отримувати до 30% державної допомоги від обсягу інвестиції. Йдеться про звільнення від сплати окремих податків, ввізного мита за нове устаткування, надання земельної ділянки на пільгових умовах, сприяння у процесі під’єднання до мереж тепло-, газо, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій. Це буде закріплено в контракті інвестора з українським урядом.

Підтримка надаватиметься підприємствам, які працюють у переробній промисловості, транспортній галузі, освіті, науковій та науково-технічній галузях; охороні здоров’я, мистецтві, культурі, спорті, туризмі та курортно-рекреаційній сфері.

Наразі найбільше інвестують в Україну Німеччина, Нідерланди, Великобританія, Швейцарія, Австрія і Франція. Дуже сподіваюсь, що Польща приєднається до переліку ключових інвесторів України вже найближчими роками.

Обсяг прямих іноземних інвестицій з Польщі в Україну вже перевищив 800 млн доларів. Обсяг українського капіталу в економіці Польщі коливається на рівні 1 млрд. дол. США.

Найбільший обсяг прямих польських інвестицій (участь в капіталі) надійшов в українську промисловість – майже 49% (або 330 млн. дол.). Також польські інвестиції в Україні здебільшого залучені до фінансового сектора, будівництва, меблевої промисловості, автомобілебудування та сфери виробництва одягу. 

Зараз в Україні успішно працюють понад 3 тисячі компаній з польськими капіталом, зокрема такі відомі як фабрика будівельної кераміки „Церсаніт”, деревообробна фабрика „Барлінек”, меблева фабрика „Новий Стиль”, фабрика упаковки „Кен-Пак”, фабрика автозапчастин „Інтер-Гроклін”, завод металообробки „Полімекс-Мостосталь”, підприємство з виробництва фарб „Снєжка-Україна”, виробник полімерних матеріалів «Пластікс-Україна», банківсько-фінансові установи. Натомість, в Польщі – понад 16,5 тисяч компаній, де присутній український капітал. Працюють вони  переважно в агропереробці.

У ТПП України є унікальні можливості для сприяння нарощуванню економічної взаємодії й допомоги польському бізнесу в пошуку надійних партнерів в Україні. У нас є регіональні відділення в усіх областях, які об’єднують найактивніший бізнес у різних сферах. При ТПП України активно працюють Експортні центри, ми організовуємо бізнес-форуми й модеруємо діалог бізнесу і влади. Звертайтесь! Ми зацікавлені в динамічному розвитку наших відносин і сподіваємось, що зацікавленість Україною серед польських інвесторів зростатиме.

(Ред.)