10.03.2021. Який вплив на життя українських іммігранток мала пандемія COVID-19, дізнаємося з рапорти опрацьованого фундацією “Наш вибір” спільно з фундацією ім. Heinricha Bölla.

У лютому 2020 року в Польщі перебувало 1 390 978 українців. В березні 2020 року польський та український уряд оголошують державний локдаун. Неоднозначність дій та інформації зі сторони державної влади, закриття кордонів, проблеми з легалізацією перебування в Польщі, втрата роботи та фінансові проблеми – змусили іммігрантів повернутися до України. В квітні минулого року в Польщі вже перебувало 1 230 936 українців, що означає різницю в 11,5 відсотків порівняно до лютого 2020 року. 

Наслідки ковідового кризису в особливий спосіб відчули саме жінку-іммігранткі. В Польщі міграційна політика не на достатньому рівні враховує потреби і ситуацію жінок.

На які саме явища було звернено увагу в рапорті?

  • Уніфікатові дозволи на перебування та роботу приписуються до конкретного роботодавця, як і дозволи на роботу. Терміни дозвільних документів різних типів були продовжені під час пандемії до 30 днів до моменту оголошення закінчення стану епідеміологічної загрози. Попри те багато імігрантів втратило роботу, а процес виготовлення нових документів, що дозволяють працювати та перебувати в Польщі, був ускладнений та потребував більше часу. Обмеження в перетині кордону вплинули на циклічну міграцію жінок та розділили родини. Матір не могла перетнути кордону з дитиною, також, важко було відвідати родину в Україні. Саме тому автори рапорту пропонують видавати дозволи на роботу без прив’язування до конкретного роботодавця, оптимізувати процес надання дозволів на перебування та роботу, подання запитів онлайн.
  • У зв’язку з жорстким обмеженням діяльності культурної, комерційної та сфери послуг, багато українських іммігранток втратило роботу, що вплинуло на їх фінансове становище. Крім того, досить часто жінки не мали доступу до соціальної допомоги та підтримки близьких людей. В рапорті пропонується, зокрема, полегшити іноземцям процес реєстрації приватного підприємця та створити інституцію, що буде займатися охороною прав іноземних працівників.
  • Українські жінки-іммігранти, які часто працюють у неформальній сфері побутових послуг та переважно доглядають за людьми похилого віку, є важливою складовою польської національної системи охорони здоров’я. Під час пандемії ця галузь є дуже важлива для зменшення ризику зараження коронавірусною інфекцією. У рапорті підкреслюється, що варто подбати про опрацювання та дистрибуцію “шаблонових трудових договорів” для людей, що працюють в цій сфері.
  • Справжнім випробуванням для іммігрантів, особливо для мам та дітей, стала віддалена система навчання. Відвідування школи є ключовим елементом в інтеграції дітей з України в польському суспільстві. Перед початком пандемії було помічено, що не вистачає адаптаційних програм для дітей-іммігрантів та тренінгів для вчителів з роботи з такими дітьми, що також підкреслює рапорт Вищої аудиторської служби Польщі. Минулі проблеми загострилися після запровадження віддаленої системи навчання. В рапорті підкреслюється необхідність впровадження у польській освітній системі програми підтримки дітей-мігрантів.
  • Під час пандемії було помічено збільшення кількості випадків домашнього насилля. Важливо почати інформаційну кампанію українською мовою про можливість підтримки орієнтованої на жертв домашнього насилля та запуск гарячої телефонної лінії також українською мовою.

Українські жінки в Польщі борються з багатьма викликами пов’язаними з легалізацією перебування і роботи, соціальною інтеграцією, охороною здоров’я, психологічними проблемами, що тільки загострилися під час пандемії. В рапорті фундації “Наш вибір” зауважено, що, на жаль, польське суспільство досі негативно ставиться до українських іммігранток. Одним із завдань рапорту, що був опрацьований спільно з фундацією ім. Heinricha Bölla, є підкреслення цінності праці, що виконують українські іммігрантки. Робота, яка є недооцінена суспільно та політично, є одним з ключових елементів в польській економічній системі.

Прунцева Марія