Ринок праці потребує змін

02.12.2020. В Польщі набули чинності зміни до Закону «Про іноземців», метою якої, як зазначає законодавець, є «передусім вдосконалення проваджень, які стосуються видачі іноземцям дозволів на тимчасове перебування і роботу».

Про зміни та їх вплив на ринок праці розмовляємо з Марією Борисенко, старшим спеціалістом з легалізації Foreign Personnel Service.

Чи могли б Ви описати основні проблеми, з якими борються іноземці та польські роботодавці в процесі легалізації перебування і роботи? І чи зміни Закону «Про іноземців», які набули чинності сьогодні, вирішують ці проблеми?

Протягом декількох років ми чуємо про плани введення юридичних змін, які б покращили життя роботодавців та іноземців, але де-факто ми спостерігаємо лише складні процедури та занадто довгий час проваджень. Воєводські управління, на жаль, не готові до такої кількості іноземців, які хочуть легалізувати своє перебування. Перша проблема – це час очікування на дозвіл на тимчасове перебування, часами працівник може чекати на рішення навіть 3 роки. Друга проблема – це невідповідність існуючих процедур: наприклад, для того, щоб легалізувати перебування і роботу іноземця до 3 років, треба подати аж 3 заяви. Наступна проблема – це те, що роботодавець повинен клопотати про дозвіл на роботу кожного разу, коли працівник змінює свою посаду або роботодавця. У випадку дозволів на роботу – це пів біди, але змінювати кожного разу дозвіл на перебування дуже дорого і часозатратно для іноземця. Нова редакція закону, на жаль, не вирішує цих проблем.

Чого, головним чином, стосуються зміни?

Відбулися зміни в Кодексі спільноти з візових питань, які стосуються видачі, скасування, анулювання, оплат, а також строків вирішення питань, що стосуються національних віз. Наступна зміна стосується страховок, які подаються під час оформлення візи і при перетині кордону. Іноземець, який в’їжджає до Польщі з метою виконування роботи, повинен пред’явити туристичну медичну страховку на цілий період перебування, у випадку, якщо відсутнє медичне страхування. До цього часу можна було викупити страхування лише на 2 тижні. Суттєва зміна – це можливість подачі заяви про видачу робочої візи в консульстві РП в країни постійного або тимчасового перебування, а не тільки на підставі віднесення до консульської установи згідно з громадянством (напр., індуси тільки в Нью-Делі/Бомбеї і т.д.).

Як змінюється процес легалізації іноземців?

Зміни розширюють каталог ситуацій, в яких іноземець буде мати право виконувати роботу на території РП. Згідно з новими положеннями іноземці, які перебувають у Польщі на підставі так званих гуманітарних віз, можуть клопотати про дозвіл на роботу. Це добре рішення, наприклад, для громадян Білорусі, які були змушені покинути свою країну.

Чи на Вашу думку зміни є адекватними в стосунку до актуальної ситуації на ринку праці? Чи може роботодавці очікують ще більшої лібералізації?

На мою думку, польський ринок праці потребує більш суттєвих змін, ніж дає нам нова редакція. Головним чином, ми рекомендуємо актуалізацію і об’єднання Закону «Про просування працевлаштування» із Законом «Про іноземців» та опрацювання єдиного акта, що регулює правила в’їзду, перебування і працевлаштування іноземців в Польщі. Абстрагуючись від конкретних рішень, на даний момент з точки зору правильного законодавчого процесу, є дуже багато непрактично пронумерованих норм, що викликано змінами, які вводилися протягом років.

Які подальші напрями змін Ви рекомендуєте?

Напевно подальший розвиток цифровізації роботи управлінь. Постулатом, про який давно заявляють, є розширення можливості праці на підставі декларації до 12 місяців протягом наступних 18 місяців, а також розширення списку країн, громадяни яких могли б скористатися можливістю розпочати працю на підставі декларації про доручення роботи іноземцю без необхідності отримання дозволу на роботу. Наша практика вказує на багато конкретних проблем та ситуацій, серед яких коротко можна назвати кілька (з огляду на тривалість і детальність такого аналізу, пропозиції змін ми представимо в окремому звіті):

  1. збільшення часу на повідомлення компетентного повітового управління праці про працевлаштування/непрацевлаштування на підставі декларації;
  2. опублікування на порталі praca.gov.pl інформації для роботодавців про інші періоди, на які може бути виставлена декларація даному працівнику. Це виключить ситуації, коли роботодавець подає заяву про отримання декларації, а в кінці виявляється, що в обороті вже є неанульовані декларації, виставлені іншими роботодавцями, що не дозволяє її виставити для актуального роботодавця;

3. надання можливості працевлаштування студента нестаціонарної форми навчання без необхідності отримання дозволу на роботу;

4. анулювання декларацій є проблематичним – на сьогоднішній день іноземці повинні звернутися безпосередньо до управління праці, в якому була виставлена декларація або зв’язатися з роботодавцем, який виставив цю декларацію, з яким часто не можна зв’язатися або реакція якого відсутня. Ми рекомендуємо, щоб іноземець мав можливість звернутися до будь-якого управління праці і вирішити власні справи;

5. роботодавець виключений з провадження щодо єдиного дозволу на тимчасове перебування і роботу, що викликає ситуацію, в якій іноземець отримує, наприклад, відмову або інформацію про статус справи, але не передає їх роботодавцю. У такому випадку роботодавець не має інструментів, які дозволяють визнати, чи перебування іноземця є легальним чи ні.

Польща конкурує з іншими країнами Європейського Союзу за людські ресурси. Які переваги має Польща з точки зору легалізації перебування і роботи іноземців перед, наприклад, Німеччиною, яка в березні цього року відкрилася для працівників з-поза меж ЄС?

Польща пропонує швидкий шлях легалізації громадян України, не ставить також вимог щодо професійної кваліфікації чи освіти. Попит на польському ринку має місце, головним чином, у секторі простої праці. У свою чергу Німеччина в силу закону, про який в Польщі багато говорили протягом попередніх 2 років, вже реалізує модель рекрутингу щодо дефіцитних професій. На сьогоднішній день ефективно функціонує співпраця німецьких установ з українськими професійно-технічними навчальними закладами, які підготовлюють кандидатів до виїзду на дану посаду, та навчають їх по суті, а також мові.

Розмовляла: Тетяна Гомон

Facebook
Twitter
LinkedIn