25.10.2020 року в Україні відбудуться чергові місцеві вибори. Їх особливість в тому, що вони будуть проходити на новій адміністративно-територіальній основі, яка  фактично стала результатом однієї із найуспішніших  за останній час реформ  в Україні – децентралізації та реформи місцевого самоврядування.

«Чіткий курс на децентралізацію в Україні розпочався з 2014 року зі схвалення Кабінетом Міністрів України Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади. До речі, багато чого концептуального українські урядовці та експерти взяли саме із польського досвіду», коментує експерт з питань децентралізації та місцевого розвитку Національного інституту стратегічних досліджень, голова громадської організації «Центр розвитку місцевого самоврядування» Діана Баринова, яка останні 5 років активно займалася реалізацією реформи у Харківському регіоні, регіоні, який межує з країною – агресором та зоною АТО.

«Громадам відповідно до закону було надано час з 2015 по 2020 роки для добровільного об’єднання. За цей період із майже 11 тис. сільських, селищних, міських рад (більше половини яких мали чисельність менше 500 мешканців і були не спроможні) добровільно об’єдналися 4 698 та утворили1029 ОТГ (об’єднаних територіальних громад). Зараз в ОТГ мешкає більше третини населення країни – 11, 7 млн осіб. У червні 2020 року Розпорядженням Кабінету Міністрів України на основі схвалених перспективних планів формування територій громад областей, були затверджені території 1469 укрупнених територіальних громад (ред. відповідає польській гміні), які сформували базовий рівень нового адміністративно – територіального устрою України.

В липні 2020 року Постановою Верховної ради України було ліквідовано старі райони та створено нові – укрупнені райони. Замість 490 старих районів утворено 136 нових укрупнених районів. Межі областей залишилися не змінними. Таким чином, фактично запроваджено новий адміністративно– територіальний устрій України.

Разом з тим, в суспільстві та у експертному середовищі точилася широка дискусія щодо необхідності залишити чи прибрати місцеве самоврядування на районному рівні, яке стосувалося такої інституції як районні ради. Справа в тім, що в ході реалізації реформи ОТГ (добровільно об’єднані територіальні громади) забрали з районного рівня на свій рівень більшість послуг, таких як, управління середньою освітою, культурою, первинною медициною, житлово – комунальним господарством, благоустрієм, місцевим розвитком, почали надавати адміністративні послуги через відповідні центри – ЦНАП (центри надання адміністративних послуг). Всі добровільно об’єднані територіальні громади, які поступово об’єднувалися з 2015 по 2020 рік, відповідно до затвердженої законом про добровільне об’єднання процедурою, за рішенням центральної виборчої комісії виходили на перші вибори голів та депутатів відповідних рад. Паралельно з цим Уряд визнавав їх спроможними та переводив на прямі взаємовідносини з Державним бюджетом України, отже, основні податки, які раніше йшли на районний рівень почали надходити на рівень громад. Це стосується 60% ПДФО (податку на доходи х фізичних осіб) 100 % податку на прибуток, 100% податку на нерухомість, 25 % екологічного податку, 5% акцизу на паливо – мастильні, алкогольні та тютюнові вироби.

Громади отримавши повноваження та фінанси на свій рівень показали гарну динаміку зростання доходів із розрахунку на одного мешканця, у різних громадах це сягало від 2 до 10 разів. За період реформи ті громади, що об’єдналися, встигли багато чого зробити на своїх територіях – будували ЦНАПи, школи, дитячі садочки, проводили термомодернізацію об’єктів комунальної сфери, до речі спільно з польськими партнерами на Харківщині реалізовано проект «Наша енергія – енергетично спроможна громада».

(https://decentralization.gov.ua/news/9090). Громади почали впроваджувати проектний підхід у своїй діяльності, розробляти стратегії розвитку своїх територій, залучати кошти міжнародної технічної допомоги, працювати над покращенням умов для розвитку місцевого бізнесу, потенційних інвесторів.

Багато із представників місцевого самоврядування за цей час змогли ознайомитися з провідним європейським досвідом управління територіями, в тому числі польським досвідом. Громадська організація Польсько – українська аграрна асоціація, яка є представником Польсько – української господарчої Палати у м. Харкові разом з громадською організацією Центр розвитку місцевого самоврядування за підтримки Генерального Консульства республіки Польща у м. Харкові та Польсько – української академії міст в рамках Програми «Ефективне місцеве самоврядування – досвід Польщі в Україну» за ці роки організували та провели більше 15 навчально – ознайомчих візитів для голів громад, їх заступників, депутатів, директорів шкіл. Деяким візитам сприяли Фонд міжнародної Солідарності, Програма «Study tour to Poland». За словами учасників даних програм, ці навчальні візити змінили їх свідомість та допомогли визначити певні орієнтири у розвитку у своїх громад», – коментує Діана Баринова (посилання на деяку інфо http://vodolaga-gromada.gov.ua/news/id/2711?fbclid=IwAR2Qib2XcIHqFGqzblUagRUwQmxCyikwV6qy6tc_eQwxh5Ivh7VNxeaQi6Y).

Разом з тим, в країні залишилася частина громад, які протягом добровільного етапу реформи, з 2015 по 2020 роки, так і не об’єдналися, поставивши  особисті інтереси та амбіції на перший план. Отже, їх фактично об’єднали зверху, затвердивши новий адміністративно – територіальний устрій країни.

Вибори, які відбудуться 25 жовтня пройдуть для всіх місцевих рад без виключення, навіть в тих громадах, які рік тому їх пройшли, об’єднавшись добровільно. Новацією цих місцевих виборів також є новий Виборчий кодекс, відповідно до якого  депутати в місцеві ради, в яких мешкає більше 10 тис. виборців, обираються на пропорційній основі, від політичних партій. Раніше депутати в місцеві ради могли обиратися  самовисуванням.

«Також зараз в профільних комітетах Верховної Ради України ще продовжується активне обговорення законопроектів, які повинні остаточно розмежувати повноваження між базовим та районним рівнями місцевого самоврядування, забезпечити розподіл фінансів процеси та порядок  реорганізації  районних рад, передачі відповідного майна громадам або укрупненим районам. При комітеті Верховної ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування працює робоча група з питань впровадження децентралізації, до якої увійшли, народні депутати, представники асоціацій органів місцевого самоврядування, представники Міністерства розвитку громад та територій, експерти. Група опрацює необхідні законопроекти та готує їх для подальшого розгляду, щоб пришвидшити процес, якого вимагають реалії. Складності, як і в інших країнах, всім процесам додає пандемія COVID–19, яка значно обмежує можливості обговорень і переводить багато заходів в онлайн – режим. Щодо самих місцевих виборів – то, сподіваємося, що пандемія не завадить їх проведенню, бо питання ефективної легітимної місцевої влади зараз стоїть на одному з перших планів. Населення громад та регіонів України має значні очікування від місцевих виборів, бо це фактично будуть перші чергові вибори в умовах децентралізаціїі від ефективності та професіоналізму обраних мерів міст та голів сільських та селищних рад залежить подальший розвиток територій громад. Сподіваємося, що мешканці не стануть жертвами популістів, а обируть професійних менеджерів, здатних ззабезпечувати зміни у своїх містечках та селах», – наголошує Діана Баринова.