Програма Енергодім – найважливіший наймасштабніший проект, основна діяльність, якій ми при приділяємо 100 % роботи. Окрім програми Енергодім, яка була затверджена в серпні минулого року і розпочата 3 вересня,  маємо незавершену міні-програму «Перші ластівки», в рамках якої реалізовуються 10 проектів: обрано 10 ОСББ, котрі можуть отримати грант – реалізувати заходи енергоефективності у своєму будинку і відповідно допомогти нам протестувати процедури та умови програми на стадії розробки. Розпочато це було з грудня 2018 р. Які вже результати? 6 будинків модернізовані і 6 будинків, які отримали гранти. Серед цих проектів, наприклад, перший «Липи-2» (Новояворівськ, Львів.обл.), де здійснений комплексний пакет – прототип пакету Б. Це ОСББ інвестували трохи більше 4 млн грн. і отримало майже 3 млн грн. гранту. Однак це ж ОСББ отримало підтримку від нашого партнера GIZ – фінансову і технічну допомогу з супроводу цих заходів: консультацію у проведенні енергетичного аудиту, розробку проектної документації та експертизу, авторський технічний нагляд. Цей проект отримав найбільшу вигоду. Використовуючи приклад, подалося ОСББ «Липи-4» до Фонду і цього року завершують реалізацію, але вже не як пілотний, а за програмою «Енергодім».

Трохи цифр. Яка актуальна кількість заявок в рамках програми «Енергодім», а також загальна сума відшкодувань поданих проектів?

Кількість заявок складає 206. Більше 18 тисяч українських сімей є учасниками проектів, що надійшли до Фонду. За останні 3,5 місяці Фонд отримав вдвічі більше заявок, ніж за весь попередній період роботи з вересня 2019 року.

1 млрд 312 млн грн на 206 заявок, а загальна сума гранту за попередніми розрахунками становить понад 910 млн грн. Часом отримуємо інформацію від регіональних радників про ОСББ, які готуються подаватися до Фонду. І ця кількість змінюється. Наприклад, весною з настанням коронакризи багато ОСББ призупинили процес підготовки подання. Це пов’язано з певною економічною нестабільністю, однак приблизно ще 200 ОСББ знаходяться на підготовчому етапі. Рідше буває, що ОСББ відмовляється. Економічна криза вносить свої корективи в рішення громадян.

Під час форуму Energy Day 17 вересня Ви говорили, що цифри постійно змінюються, тобто кількість заявок  збільшується, і це радує. Чи не так?

Усе дуже відносно. Звичайно, хочеться більше. Але якщо порівняємо діяльність нашого Фонду, наприклад, з литовським чи польським такими фондами, то наші темпи набагато швидші від моменту запуску продукту. Насправді, коли колеги з закордону цікавляться нашим прогресом, то вони дуже здивовані. Однак варто відмітити, що тут був певний плацдарм, наприклад, програма «теплі кредити», яка до цього існувала, тобто люди готові психологічно, що таке можливо. З іншого боку є багато негативних факторів, пов’язаних з дублюванням двох програм. Плюс економічна криза. По суті ми увійшли у програму і – через пів року почалася пандемія COVID-19 – повний нокдаун. Якщо порівнювати, то ми в на багато гірших умовах, ніж ті фонди, що були у період запуску. Тож ці показники можна вважати ефективними та успішними.

Чим зумовлено, на Вашу думку, такий успіх програми ФЕЕ  в Україні порівняно з аналогічними закордонними структурами і якими саме?

Повторюся: є плацдарм. Польща, наприклад, починала більше 25 років тому. А ми вже маємо більше 3000 ОСББ, вони вже робили маленькі проекти і психологічно готові до роботи з Фондом. Наскільки відомо, і в Польщі, і в Литві до моменту запуску фондів вже були підготовлені охочі в черзі, щоб подаватися. Але Україна значно більша за Литву, тож потенціал України в 5 разів більше за литовський. Ми більше дивимося на Польщу. Нам здається, що стартові умови у нас трішки кращі за польські, бо люди більш обізнані, загострена проблема витрат коштів на енергетичні ресурси. Багатьох іноземців вражає наша успішність, тому пропорційно більше пакетів Б обрано – ОСББ обирають дорожчі, однак комплексні рішення в порівнянні з нашими очікуваннями.

Фонд має досить багатий міжнародний досвід. Є ще якісь очікування Фонду у співпраці з Польщею і/чи з іншими країнами?

Тут можна згадати про Ваш польсько-український проект Е-ЕТАР (Energy Efficiency Training and Auditing Project in Ukraine прим. автора). Подобається навчання класичних базових вмінь з енегоаудиту. Хочеться більш глибокої адаптації під програму Фонду та українське законодавство, хоча в ньому є свої нюанси, особливості у проведенні аудиту. Кожна країна по-своєму імплеметує. Ми дивимося на досвід, регулярно переглядаємо стратегію, порівнюємо, аналізуємо. Ми сподіваємося, що завершаться обмеження через коронавірус і ми матимемо можливість відвідати Польщу фізично, аби перейняти досвід іноземних колег. Концептуально у фондах багато чого відрізняється, оскільки українські реалії інші. Тут нам дуже пощастило, що Голова Наглядової Ради ФЕЕ Анджей Райкевіч, котрий був основоположником створення Фонду у Польщі. Пан Анджей ділиться з нами, а ми намагаємося це накладати на наші реалії і це не завжди виходить через відмінності. Наприклад, в Польщі повністю відбувається дерегуляція, а немає атестації енергоаудиторів. У Польщі ринок набагато вільніший. Однак впевнена, що нам є що перейняти у Польщі та що подивитися для покращення діяльності ФЕЕ.

Україна йде своїм шляхом. І все ж ми придивляємося на досвід  інших країн: Польщі, Литви, останнім часом до Естонії.

Ми запровадили Інститут проектного менеджера. Ця ініціатива з’явилася із середини Фонду у зв’язку з новими викликами, бо ми відповідаємо за результат. Тому ще в листопаді виступили з такою ідеєю перед Наглядовою Радою, аби ОСББ отримали професійну підтримку.  Існує проблема в якості документів, дотриманні стандартів. Голові ОСББ треба бути одночасно технарем, юристом, фінансистом тощо – слід один раз пройти цей шлях, так сказати «вимучити». Тому вирішили, що має бути проектний менеджер чи адміністратор проекту, як у Литві. Ми вибудовували дану ідею в рамках українських реалій з урахуванням досліджених особливостей. Ми відкриті до постійного вдосконалення. З Інститутом проектного менеджера триматимемо руку на пульсі. Планували поїздку до Литви з цією метою, але, на жаль,  внесла свої корективи пандемія коронавірусу. Маємо сподівання на наступний рік.

Через коронакризу рік був важкий для всіх. Які зараз найбільш амбітні плани Фонду?

2020 рік на етапі завершення. Ми собі ставили на меті покращення програми. Інститут проектних менеджерів запущений у серпні. Зараз переглядаємо стратегію: оргструктуру, пріоритети, розширення персоналу, покращення процедур. Найближчим часом на засіданні Наглядової Ради подаємо ще один пакет змін до Програми більш технічного характеру. У порівнянні з творенням Інституту проектного менеджера, покроковою верифікацією, фінансування гранту до моменту повного розрахування з підрядниками – не такі  «революційні» зміни, однак вагомі. Наприклад, у новому пакеті серед змін – відмова від обов’язковості подання всіх заявок через банк-партнера, бо таким шляхом затримується процес. Банки не проти. Перша заявка обов’язково подається в банк, а решта теж чи за бажанням на пряму до Фонду, що є своєрідною інновацією.

Також ми поставили собі за ціль – бути структурою, орієнтованою на клієнта. За новою концепцією з вересня ми вводимо комунікацією з ОСББ. Наприклад, коли ОСББ отримуватиме від Фонду письмове повідомлення, теж буде отримувати телефонний дзвінок з можливість проконсультуватися. Одне вікно для подачі заявок через банк,  мінімальна комунікація – такі заходи раніше не проводилися якби для запобігання корупції, уникаючи ризики. Аналізуючи нововведення з комунікацією, Фонд не порушує жодних положень, оскільки все прозоро.

Окрім цього, цього року плануємо дослідження клієнтського шляху, а наступного року – запровадження ІТ-платформи. Зараз ми на етапі бізнес-архітектури, потім розробка технічного завдання – великий тендер. Дуже відповідально підходимо до цього питання. Першими важливими елементами такої платформи є подання документів онлайн від ОСББ, що спростить усі процедури. Сподіваємося вдасться до середини 2021 року, але це довготривале завдання. На сьогодні це наші найважливіші фокуси для Фонду енергоефективності. Після періоду стагнаціі через пандемію ми вже в активній роботі для комплексної допомоги ОСББ.

Розмовляла Анна Стожко

Київ 21 вересня 2020 р.