25 травня 2026 року. Міста в Україні знову повертаються до ідеї муніципальних облігацій – механізму, через який громади можуть напряму залучати гроші інвесторів на інфраструктуру, енергетику та відбудову. Першим пілотним майданчиком може стати Львів, де вже розглядають можливість залучення від кількох сотень мільйонів до 1 млрд грн на проекти енергетичної стійкості, безпеки та критичної інфраструктури.
Дискусія про повернення муніципальних облігацій активізувалася на тлі масштабних потреб у фінансуванні відбудови. За оцінками, збитки української інфраструктури вже перевищують $500 млрд, тоді як міжнародної допомоги недостатньо для покриття всіх витрат. На цьому тлі місцева влада шукає механізми, які дозволили б залучати кошти безпосередньо через ринок капіталу.
Саме тому повернулися до ідеї впровадження дохідних муніципальних облігацій. Йдеться про модель, коли борг обслуговується за рахунок прибутку від конкретного проекту. Подібний механізм давно працює у США, де муніципальні папери використовуються для фінансування доріг, транспорту, лікарень та енергетики. В Україні подібний приклад існував ще у 1990-х, коли Харків випустив облігації для закупівлі автобусів, а виплати інвесторам здійснювалися з доходів від їхньої оренди.
Востаннє українські міста виходили на цей ринок ще до повномасштабної війни. У 2021 році власні цінні папери розміщували Київ, Львів і Харків. Тоді використовувалися як плаваючі ставки, прив’язані до облікової ставки НБУ, так і фіксована дохідність – до 18% річних. Після початку вторгнення міста зіткнулися зі складнощами в обслуговуванні боргів, однак дефолтів за муніципальними паперами не сталося. Навіть Харків, який опинився під постійними обстрілами, зрештою виконав свої зобов’язання до кінця 2022 року.
Сьогодні головною проблемою для повернення цього інструменту залишається конкуренція з облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП). Дохід фізичних осіб від муніципальних облігацій оподатковується за ставкою 23% – 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 5% військового збору, тоді як державні облігації мають податкові пільги. За нинішньої дохідності ОВДП на рівні 14–16% річних муніципальні папери змушені були б пропонувати суттєво вищий прибуток, щоб залишатися привабливими для приватних інвесторів. Саме тому в парламенті та Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) уже обговорюють можливі зміни до законодавства, включно з податковими стимулами для власників таких паперів.
Окремо розглядається ідея інвестиційних рахунків, які можуть спростити доступ населення до ринку капіталу. Водночас навіть без податкових змін муніципальні облігації можуть зацікавити професійних гравців – страхові компанії, недержавні пенсійні фонди та інвестиційні структури.
Потенційними емітентами називають насамперед великі міста з прогнозованими доходами та досвідом попередніх випусків – Київ, Львів, Харків, Одесу. Для ринку важливими залишаються не лише бюджетні показники, а й стабільність місцевої влади, якість фінансового управління та кредитна історія громади.
Однак навіть для таких міст запуск нових випусків залишається складним, адже ринок муніципальних облігацій фактично доводиться запускати заново. Серед бар’єрів називають складні погодження з Мінфіном, велику кількість регуляторних процедур, відсутність податкових стимулів та дефіцит фахівців, які мають досвід роботи з місцевими запозиченнями. У профільному комітеті парламенту вже готують законодавчі зміни, які мають спростити випуск таких паперів і дати громадам доступ як до внутрішнього, так і до міжнародного ринку капіталу.
Вікторія Чирва