Складні рішення в соціальній політиці

10 квітня 2026 року. Міністр соціальної політики Денис Улютін в інтерв’ю Forbes окреслив ключові підходи уряду до соціальної політики в умовах фінансового тиску. Йдеться про збереження захищених статей бюджету, зміну логіки державної допомоги, запуск базової соціальної виплати та підготовку комплексної пенсійної реформи, яка має зробити систему більш стійкою і зрозумілою для громадян.

Денис Улютін наголошує, що навіть у разі погіршення ситуації з фінансуванням соціальні видатки не розглядаються як перший ресурс для скорочення. За його словами, структура бюджету фактично не залишає простору для швидких рішень, адже найбільша частина витрат — це прямі зобов’язання держави перед громадянами. Йдеться насамперед про трансферт Пенсійному фонду, який перевищує 200 млрд грн і є ключовою складовою соціальної системи.

«Скорочення соціальних видатків не має бути першим кроком. Загальний бюджет міністерства становить 476 млрд грн, з яких понад 200 млрд грн – трансферт Пенсійному фонду. Зрізати це неможливо, тому що це гарантія, яку зобов’язані виплачувати. Другий великий елемент видатків, понад 100 млрд грн, – підтримка сімей та людей, які потрапили в складні життєві обставини», – пояснює Улютін.

Водночас міністерство допускає можливість змін у другому великому сегменті витрат, але не у форматі прямого урізання. Йдеться про перегляд підходу до нарахування допомоги: від системи, де виплати прив’язані до статусу, до моделі, в якій ключову роль відіграє реальний рівень потреб домогосподарства.

Про зміну логіки соціальної політики

За оцінками Мінсоцполітики, сьогодні близько 13 млн людей в Україні потребують державної підтримки. Це фактично означає, що майже кожен другий українець так чи інакше залежить від соціальних виплат. Сам міністр визнає, що ця цифра є тривожною і може навіть перевищувати офіційні оцінки.

Такий масштаб створює суттєве навантаження на систему соціальної підтримки і змушує уряд переглядати підходи до її організації. У міністерстві наголошують, що в цих умовах важливо не лише забезпечити фінансування, а й змінити принципи надання допомоги.

«Наша ключова мета як міністерства – давати людям не лише виплати, а й соціальні послуги та в такий спосіб повернути людину до економічної активності. Це дозволить надалі уникнути ситуації, коли не буде ресурсів для надання допомоги всім», – зазначає Улютін.

Одним із ключових елементів цієї трансформації має стати запровадження базової соціальної допомоги. Улютін пояснює, що йдеться про об’єднання різних видів виплат у єдину систему, яка буде простішою і більш зрозумілою як для держави, так і для отримувачів. Такий підхід уже тестується в рамках експерименту, що охоплює десятки тисяч сімей.

«Мета – об’єднати різні види допомоги в одну виплату та спростити систему. Зараз триває експеримент із запровадження такого підходу. Він вже охоплює 56 000 сімей. Його бюджет цього року – 9,2 млрд грн. Поки що йдеться про об’єднання кількох виплат: допомоги малозабезпеченим сім’ям, допомоги одиноким батькам, тимчасової допомоги дітям», – пояснює міністр.

Про пенсійну реформу

Паралельно міністерство готує комплексну пенсійну реформу, необхідність якої дедалі частіше пояснюють не лише структурними проблемами системи, а й демографічними змінами. Кількість платників внесків скорочується, тоді як кількість отримувачів зростає, що створює додатковий тиск на солідарну модель і змушує уряд шукати довгострокові рішення.

Улютін зазначає, що нова модель передбачає кілька рівнів, кожен із яких виконуватиме окрему функцію – від базового захисту до більшої прив’язки виплат до індивідуального внеску.

«Опрацьовуємо модель, що складається з кількох елементів. Перший – базова виплата після досягнення певного віку. Її мета – запобігти бідності серед людей старшого віку. Другий елемент – страхова складова, яка має стати більш прозорою та справедливою і безпосередньо залежатиме від тривалості трудової діяльності та обсягу сплачених за цей час внесків», – пояснює міністр соцполітики.

Окремо розглядається трансформація спеціальних пенсій у професійні схеми та впровадження накопичувального компоненту у форматі автоматичного підключення з можливістю відмови. Такий підхід має забезпечити баланс між гарантіями держави та особистою відповідальністю, а також поступово зменшити навантаження на солідарну систему без різких змін для громадян.

Вікторія Чирва

Facebook
Twitter
LinkedIn