5 лютого 2026 року. У січні 2026 року український бізнес сезонно послабив оцінки ділової активності, однак рівень очікувань залишився дещо вищим, ніж рік тому. Про це свідчать результати щомісячного опитування підприємств, проведеного Національним банком України, за підсумками якого індекс очікувань ділової активності (ІОДА) знизився до 41,3 пункту з 49,2 у грудні 2025 року, але перевищив показник січня 2025 року (41,0).
В НБУ зазначають, що зниження індексу значною мірою має сезонний характер: перший місяць року традиційно супроводжується спадом економічної активності після пікового грудневого періоду. Водночас цьогорічна сезонність, за оцінками регулятора та економістів, суттєво відрізняється від довоєнних років, оскільки на неї наклалися додаткові структурні чинники, пов’язані з війною.
Зокрема, динаміку очікувань бізнесу стримували посилення атак на енергетичну та логістичну інфраструктуру, нестача енергоресурсів і зростання витрат на альтернативні джерела живлення. Як раніше пояснювали в НБУ,
витрати бізнесу на забезпечення безперебійної роботи в умовах перебоїв з електропостачанням безпосередньо тиснуть на собівартість продукції та знижують операційну ефективність, особливо в енергоємних галузях.
Промислові підприємства у січні оцінили результати своєї поточної діяльності стриманіше, ніж у попередньому місяці. Секторальний індекс промисловості знизився до 41,7 пункту з 46,5 у грудні. В НБУ пов’язують це з масштабними руйнуваннями виробничих потужностей, високими витратами на їх відновлення, а також браком електроенергії та кваліфікованих працівників. Промисловці очікували подальшого скорочення обсягів виробництва, нових замовлень, у тому числі експортних, і незавершеного виробництва, а також зменшення запасів сировини й матеріалів. Окремо регулятор звертає увагу на погіршення оцінок щодо залишків готової продукції, що може свідчити про слабший попит.
Найбільш стриманими серед усіх секторів залишалися підприємства будівництва. Їхній секторальний індекс у січні становив 37,9 пункту проти 47,6 у грудні. В НБУ пояснюють таку динаміку поєднанням складних погодних умов і зростанням виробничих витрат через перебої з енергопостачанням. Будівельні компанії очікували зниження обсягів будівництва, закупівлі сировини та матеріалів, а також суттєво погіршили оцінки щодо нових замовлень. Водночас очікування щодо доступності підрядників дещо пом’якшилися, хоча вартість їхніх послуг, за оцінками респондентів, залишається високою.
У торгівлі після десяти місяців позитивних очікувань також зафіксовано різке погіршення настроїв. Секторальний індекс у січні знизився до 40,0 пункту з 52,2 у грудні. В НБУ пов’язують це з традиційним зниженням споживчої активності на початку року, а також із дефіцитом електроенергії. Торговельні компанії очікували скорочення товарообороту, обсягів закупівель товарів для продажу та їхніх запасів і, як і раніше, були налаштовані на зменшення торговельної маржі.
Підприємства сфери послуг також істотно знизили оцінки економічних перспектив. Їхній секторальний індекс у січні становив 42,1 пункту проти 49,8 у грудні. Серед ключових чинників – зростання витрат на оплату праці та опалення, ускладнення логістики, а також потреба в енергоресурсах і робочій силі. Респонденти очікували зменшення обсягів наданих послуг, нових замовлень і послуг у процесі виконання.
Водночас економісти звертають увагу, що порівняно з січнем минулого року очікування бізнесу в більшості секторів залишаються дещо кращими, за винятком промисловості. У НБУ пояснюють це, зокрема, надходженням міжнародної фінансової допомоги, яка підтримує макрофінансову стабільність, а також сповільненням інфляції, що частково знижує тиск на витрати бізнесу.
Окремим фактором невизначеності залишається ситуація на ринку праці. На відміну від попереднього місяця, керівники підприємств усіх секторів були налаштовані на зменшення загальної чисельності працівників, найсуттєвіше – у промисловості. Економісти пов’язують ці очікування з поєднанням дефіциту кваліфікованих кадрів, зростання витрат на оплату праці та загальної обережності бізнесу в умовах воєнної невизначеності.
У Національному банку наголошують, що подальша динаміка ділових очікувань значною мірою залежатиме від ситуації з енергопостачанням, логістикою та стабільності зовнішнього фінансування, яке наразі залишається одним із ключових чинників підтримки економіки.
Вікторія Чирва
Image by Gerd Altmann from Pixabay