6 жовтня 2025 року. Українські аграрії, які експортують власновирощену сою та ріпак, нарешті отримали довгоочікуване рішення, що дозволяє відновити постачання на зовнішні ринки без сплати 10% експортного мита. Постанова уряду, ухвалена 3 жовтня, виправила правову прогалину, яка фактично заблокувала експорт двох ключових олійних культур після набуття чинності відповідним законом.
Після підписання президентом Володимиром Зеленським 2 вересня 2025 року закону про ставки вивізного мита на насіння деяких видів олійних культур, експорт сої та ріпаку опинився у глухому куті – фактично зупинився. Документ передбачав 10% мито на вивезення цих культур, але звільняв від нього виробників, які експортують власну продукцію. Проблема полягала в тому, що Верховна Рада не визначила механізму підтвердження цього «власного виробництва».
У результаті митниця просто не мала інструментів для розмежування трейдерів і реальних фермерів, а отже — не могла застосувати пільгу. Це і спричинило фактичну зупинку експорту, тоді як ринок очікував швидких пояснень і підзаконних актів.
Як повідомив представник Кабінету міністрів у Верховній Раді Тарас Мельничук, уряд ухвалив чіткі правила, що дозволяють агровиробникам скористатися звільненням від сплати мита.
Відтепер сільськогосподарські товаровиробники, які експортують власновирощену продукцію, а також кооперативи, що експортують продукцію, вирощену їхніми членами, можуть отримати підтвердження про походження товару від Торгово-промислової палати України (ТПП) або її регіональних відділень.
Такий експертний висновок ТПП є офіційним документом, що засвідчує право експортера на звільнення від мита. Висновок видається окремо на кожну партію продукції, що експортується, і діє лише у разі, якщо експорт здійснюється без посередників. Тобто операції за договорами комісії, консигнації, доручення чи агентськими угодами не підпадають під дію пільги.
Водночас вона не поширюється на сільськогосподарські кооперативи, створені або зареєстровані після набрання чинності відповідною статтею закону. Це обмеження має запобігти штучному створенню нових структур із метою обходу митних правил.
Процедура отримання пільги передбачає кілька кроків. Сільгоспвиробники повинні зареєструвати свої посіви у Державному аграрному реєстрі (ДАР), зазначивши площі та врожайність культур — не більше 3,5 т/га для сої та ріпаку. Потім необхідно створити електронний кабінет на сайті ТПП, завантажити скан-копії підтверджувальних документів і подати електронну заявку.
ТПП розглядатиме заявку протягом одного-двох днів і видаватиме експертний висновок, який надається до митниці разом із документами на експорт. Форвардні контракти дозволені, однак оформлення митних документів можливе лише після збору врожаю, коли буде підтверджено фактичний обсяг продукції. Наразі триває налагодження системи автоматизації процесу: об’єднуються дані податкових накладних, митних декларацій і державних реєстрів, щоб забезпечити прозорий і швидкий обмін інформацією між усіма учасниками. До 1 грудня 2025 року всі аграрії мають завершити реєстрацію своїх посівних площ у ДАР.
Проте залишається відкритим питання повернення вже сплаченого експортного мита. За словами першого заступника міністра аграрної політики Тараса Висоцького, це можливо лише після внесення змін до чинного законодавства, яке наразі не передбачає такого механізму. В уряді визнають, що наявність бюджетного дефіциту робить це питання політично та фінансово чутливим.
Ринок загалом позитивно оцінив рішення уряду, яку вважають сигналом стабілізації для агросектору. Соя та ріпак — важливі експортні культури, особливо для малих і середніх фермерських господарств, які працюють без великих трейдерів. У 2024 році експорт цих культур приніс Україні понад $2 млрд валютної виручки, і будь-яке зволікання з розблокуванням експорту створювало ризики втрати ринків у ЄС та Азії.
Протягом року після запровадження нового урядового механізму очікується тестовий період, час, коли буде відпрацьовано усі деталі між ТПП, митницею та аграрним реєстром.
Вікторія Чирва
Image by Charles Echer from Pixabay