11 червня 2025 року. Мораторій на відсотки та штрафи за кредитами для військових призвів до того, що банки взагалі відмовляються видавати бійцям нові кредити. Позиція банків зрозуміла: їх зобов’язали виконувати норму закону, проте не надали жодних компенсацій. А працювати собі у збиток фінустанови не хочуть.
Ще у 2014 році, після початку бойових дій на сході України, держава запровадила мораторій на стягнення штрафів, пені та відсотків за кредитними зобов’язаннями з військовослужбовців. Це була тимчасова гуманітарна міра, покликана захистити тих, хто опинився на фронті або був мобілізований, від фінансового тиску та зростання боргового навантаження. Упродовж кількох років мораторій продовжували, однак юридично він не був стабільно закріплений у профільному законодавстві.
Уже після початку повномасштабного вторгнення, у березні 2022 року, Верховна Рада ухвалила закон №2120-IX, яким офіційно внесла відповідні пільги до статті 14 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей». Цей документ остаточно закріпив норму про звільнення військових, мобілізованих та осіб, які виконують бойові завдання, від обов’язку сплачувати відсотки, штрафи та пеню за кредитами. Ідея була гуманною та логічною: держава прагнула підтримати захисників, знявши з них принаймні частину фінансового тягаря.
Пільга охоплювала всі види позик — від іпотек до споживчих кредитів і кредитних карток. Однак у законі не передбачили механізму компенсацій для банків, які недоотримували прибуток. Це призвело до того, що фінансові установи почали або повністю відмовляти військовим у нових кредитах, або блокувати вже відкриті кредитні ліміти. Monobank, наприклад, автоматично вимикає ліміт для клієнтів, щойно ті підтверджують свій військовий статус.
Дискусія про недоліки чинної системи загострилася після публічної скарги одного з клієнтів monobank. Він розповів, що після повідомлення банку про свій статус військовослужбовця, відсоткова ставка за кредитом була обнулена — але разом з тим було знижено до нуля і сам кредитний ліміт. У соціальних мережах зазначали, що це поширена практика і в інших великих банках. Її підтвердив і співзасновник monobank Олег Гороховський, за словами якого подібним чином діє більшість гравців ринку.
Цю проблему розглядали у вівторок на засіданні парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. За словами голови комітету Данила Гетманцева, чинне законодавство, яке звільняє військових від сплати відсотків і штрафів за кредитами, фактично стало бар’єром для їхнього доступу до фінансових послуг. Банки неохоче надають позики, адже закон зобов’язує їх відмовитися від прибутку, не пропонуючи натомість жодних компенсаторних механізмів.
«Держава запровадила преференції, але не запропонувала механізмів для покриття ризиків і втрат банків. Це стало суттєвою перешкодою для кредитування захисників», — наголосив Гетманцев.
Однак, за його словами, вихід є. Один з варіантів — укладання міжбанківського меморандуму, який дозволить банкам зафіксувати обов’язок частково спрямовувати доходи від обслуговування військових рахунків на соціальні програми. Такий документ, вважає голова комітету, може бути реалізований без потреби змін до законодавства.
У свою чергу, Національний банк України пропонує встановити чіткий і єдиний порядок кредитування військовослужбовців, заснований на рішеннях уряду та Міністерства фінансів. Як зазначив голова НБУ Андрій Пишний, зараз у цій сфері немає системного підходу — замість послідовного регулювання маємо фрагментарні ініціативи, які не забезпечують стабільності.
На думку Пишного, держава повинна створити такі умови, щоб військові могли однаково користуватись банківськими послугами — незалежно від того, до якого банку звертаються: державного, комерційного чи іноземного.
«Усі правила мають базуватись на урядовому рішенні — за участі Міністерства фінансів. Якщо окремий банк у межах власної стратегії вирішує взаємодіяти з військовими в особливий спосіб — це вже його право, але система повинна бути спільною для всіх», — підкреслив Пишний.
Він переконаний, що банки технічно здатні обслуговувати військових на пільгових умовах, але без врегулювання на рівні держави цей інструмент працює нестабільно. Особливо важливо, за його словами, наперед визначити, за рахунок чого компенсуватимуться збитки банків — лише тоді кредитування на пільгових умовах не створюватиме ризиків для фінансової системи.
У Нацбанку також вказують, що будь-який мораторій в умовах ринкової економіки є тимчасовим інструментом. Затягування його дії може призводити до протилежного ефекту — дефіциту товарів чи послуг, який гальмує розвиток ринку. Як приклад, там наводять ситуацію з державним регулюванням цін на пальне у 2022 році, що спричинило короткочасний дефіцит.
Ідею запровадити спільний підхід підтримує й співзасновник monobank Олег Гороховський. Він пропонує укласти міжбанківський меморандум під координацією НБУ. Документ передбачав би, що всі банки погоджуються видавати військовим безвідсоткові ліміти в межах нарахованої зарплати. Така модель, на його думку, допоможе показати, хто з банків справді лояльний, але лише за умови, що ризики будуть заздалегідь профінансовані.
Вікторія Чирва
Image by InspiredImages from Pixabay