24 липня 2024 року. Дефолт, яким лякали українців, скасовується: уряд зумів досягти домовленостей з кредиторами про часткове списання або відтермінування заборгованостей. Однак не всі експерти погоджуються, що це – перемога.
Отже, 22 липня уряд досяг принципової згоди з власниками єврооблігацій щодо умов реструктуризації зовнішнього боргу на суму 20,4 млрд доларів. Як вже писав eDialog, якби цього не сталося, країна могла б зазнати першого в своїй історії справжнього дефолту.
Кредитори погодилися списати Україні 37% боргу: 25% — без будь-яких умов, ще 12% — за умови, що зростання ВВП України не перевищить прогнози МВФ. Решту 63% боргу буде реструктуризовано у вигляді нових облігацій двох видів – А і В.
Єврооблігації A складатимуть 40% від поточної суми боргу, з виплатами до 2036 року. Відсоткові ставки по них будуть поступово зростати від 1,75% у 2024-2025 роках до 7,75% з 2034 року.
Єврооблігації B складатимуть 23% від поточної суми боргу. Виплати за ними почнуться з 2027 року, а відсоткові ставки поступово зростатимуть від 3% до 7,75%.
Також передбачений механізм відновлення боргу, який може бути запущений за умови перевищення номінального ВВП за 2028 рік над прогнозами МВФ (плюс 3%). Якщо ці умови будуть виконані, Україна випустить додаткові єврооблігації B з погашенням у 2035 та 2036 роках.
Додатково, Україна обіцяє заплатити кредиторам спеціальну комісію у розмірі 1,25% від поточної вартості боргу за євробондами (близько 250 млн доларів).
Також в угоді окремо прописано питання ВВП-варантів, випущених у 2015 році. Згідно з домовленостями, неплатіж за ними не буде вважатися дефолтом. Однак Україна планує здійснити виплату за ними у серпні 2024 року, що включатиме виплати за 2021 рік та комісію за згоду власників на дворічну паузу в обслуговуванні. Загальна сума виплати за варантами складе 210 млн доларів.
За словами голови уряду Дениса Шмигаля, досягнуті домовленості дозволять зекономити 11,4 млрд дол на обслуговуванні зовнішнього державного комерційного боргу протягом наступних трьох років та 22,75 млрд — до 2033 року. Таким чином з’явиться можливість вивільнити ресурси на нагальні потреби: оборону, соціальний захист та відновлення України.
На досягнуті домовленості вже відреагували експерти. За словами головної економістки інвестиційної компанії Dragon Capital Олени Білан, основна частина зазначеною головою урядом цифри економії – 10,6 млрд дол – припадає на найближчі три роки. В цей період виплати складуть «символічні» 200-400 млн дол, це в десятки разів менше, ніж передбачається поточними умовами.
Також економістка вважає, що, оскільки погоджені умови реструктуризації відповідають критеріям МВФ щодо стійкості боргу, наступні 10 років боргове навантаження буде помірним і за відсутності нових шоків дозволить уряду фінансувати всі бюджетні виплати в робочому режимі, не вдаючись до екстремальних заходів. Водночас експертка зазначає, що можна було б досягнути домовленостей швидше, уникнувши чуток про «дефолт». Ще одна небезпека, на яку звертає увагу Олена Білан – нерівномірний календар виплат, який передбачає великі суми виплат в розмірі 5-6 млрд упродовж 2034-36рр.
«Але є надія, що до того часу Україна буде повноцінним членом ЄС та зможе скористатись всіма перевагами, включаючи, фінансову підтримку, підвищення рейтингів і зниження вартості запозичень», – зазначає Білан.
У свою чергу, економічний експерт Олексій Кущ вважає, що умови реструктуризації вигідніші кредиторам більше, ніж Україні, і уряд знову втратив можливість домогтися істотнішого списання боргів. На його думку, хоча частину боргу у 37% списали, інвестори все одно отримують непогану дохідність (10-14%) на свої інвестиції завдяки купонним виплатам (3-4%). Крім того, економіст нарікає на стислий графік виплат – 12 років, що дуже мало, враховуючи, що війна ще не завершена. Кущ переконаний, що успіхом у перемовинах було б списання 50% боргу із термінами реструктуризації 15-20 років.
Аналітики зазначають, що чисто технічно міжнародні рейтингові агенції знизять рейтинг України до “дефолтного”, адже Україна не обслуговуватиме борг, тому це позначиться на рейтингу. Але цього не варто лякатися, запевняють експерти. Фактично це мало на що вплине, як не вплинуло під час подій 2015 року, коли Україна також змушена була реструктуризувати зовнішній борг.
Вікторія Чирва
Photo by Becca Tapert on Unsplash