Різдвяна служба в українській Лаврі

9 січня 2023 року. В Україні відбулася історична подія – вперше в історії предстоятель Православної церкви України митрополит Київський і всієї України Епіфаній провів різдвяну службу у Києво-Печерській лаврі. Це стало можливим після того, як держава повернула у свою власність два храми лаври – Свято-Успенський собор і Трапезну церкву.

На урочисту молитву зібралася безпрецедентна кількість людей – окрім самих вірян, чимало воїнів ЗСУ, представників громадянського суспільства, журналістів. Приходили цілими сім’ями, з маленькими дітьми. Навіть люди, далекі від церкви, зізнавалися, що прийшли, бо для важливість та історичність цієї події важко переоцінити.

Під час служби  традиційно згадали усіх полеглих воїнів ЗСУ та закатованих мирних українців. Той факт, що нарешті у Києво-Печерській лаврі зазвучала українська молитва і перестали згадувати російських катів на чолі з патріархом Кирилом, у багатьох викликала сльози радості.

Загалом уся Києво-Печерська лавра перебуває в державній власності. Структурно вона складається з двох частин, розділених стіною. Верхню лавру в основному займають об’єкти заповідника – музеї, галереї чи, приміром, національна історична бібліотека. Тут розташовані Успенський собор та Трапезна церква, які до 1 січня перебували в погодинній оренді у УПЦ МП. А є ще Нижня лавра, куди входять храми, лаврські печери, семінарія, духовна академія, синодальні відділи та офіційна резиденція предстоятеля УПЦ МП митрополита Онуфрія. У 2013 році, за президентства Віктора Януковича, уряд Миколи Азарова ухвалив рішення про передачу цій церкві у безоплатне користування “комплексу будівель і споруд” лаври за списком у 79 найменувань.

Аби на законних підставах повернути храми Печерської лаври до державної власності, було створено комісію із представників Міністерства культури, Національного заповідника, Свято-Успенської Києво-Печерської лаври, Української православної церкви і юридичної компанії «Міллер».

Наприкінці минулого року заповідник Києво-Печерська лавра офіційно поінформував УПЦ (МП), що з 1 січня не продовжує з нею договір користування Успенським собором та Трапезною церквою у Верхній лаврі. А вже 5 січня міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко повідомив, що за результатами роботи спеціальної комісії було ухвалено рішення про передачу державі Успенського собору і Трапезної церкви Києво-Печерської лаври від УПЦ (МП).

«Свято-Успенська Києво-Печерська лавра з 1990 року входить до списку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО. Трапезна церква є пам’яткою архітектури національного значення, тож дуже важливо дотримуватися процедури охорони й збереження пам’яток культурної спадщини», – підсумував міністр.

Чи зможе колись уся Лавра, в тому числі, її нижні печери, підпорядковуватися ПЦУ?  Релігієзнавиця Людмила Филипович каже: «Це питання складне, яке залежить від того, чи існуватиме на нашій території УПЦ (МП). Якщо УПЦ залишиться, то це буде не дуже мирне співіснування».

Своєю чергою голова ПЦУ митрополит Епіфаній, заявив, що співіснування двох церков на території однієї лаври — це явище тимчасове:

“Багато є прецедентів в історії церкви, де можуть співіснувати на початках різні організації чи співіснувати люди різних релігійних поглядів. Таке відбувається зараз і щодо Києво-Печерської лаври, де існуватимуть паралельно два монастирі — один у складі Православної церкви України, інший — Московського патріархату. Поступово залишиться тільки один монастир».

За словами президента Володимира Зеленського, дуже важливо, що у Лаврі прозвучала і ще звучатиме щира молитва за Україну.

«Ніхто більше не буде робити українське чужим у Києво-Печерській лаврі», – заявив президент у своєму зверненні 7 січня.

На черзі – багато роботи. Адже після повернення до державної власності Києво-Печерської Лаври влада планує зробити те ж саме з Почаївською лаврою у Тернополі. Наприкінці грудня місцеві депутати вже проголосували за повернення її до державної власності. На відміну від «безстрокової» оренди Києво-Печерської, Почаївська віддана в оренду Московському патріархату до 2052 року. Юристи стверджують, що є можливість розірвати угоду (є численні факти порушення умов угоди священниками російської церкви), але це питання вирішуватиметься не на рівні місцевої влади, а Міністерства культури.

Вікторія Чирваa

Facebook
Twitter
LinkedIn